Витрати закарпатців - на що йдуть зарплати і пенсії
Так уже влаштована людина - нам завжди хочеться витратити більше, ніж у
нас є. Однак розмір і наповненість гаманця все ж встановлюють свої
обмеження. На що ж все-таки українці витрачають свої гроші і наскільки
ми багаті - давайте розберемося!Країна не середнього класу
На початку червня Міжнародна організація праці (МОП) опублікувала щорічну доповідь «Світ праці 2013» , розподіливши країни за рівнем доходу населення. Україна в ньому зарахована до категорії країн з доходами нижче середнього. Таким чином, нас зарахували до держав, де переважна частина - люди бідні, які можуть купувати лише товари першої необхідності: продукти харчування, засоби гігієни, одяг.
Для порівняння, в цю ж категорію країн (з числа СНД) увійшли також Молдова, Грузія та Вірменія. Там кількість середнього класу (з доходом від $ 10 до 50 на день), за підрахунками МОП , становить близько 10 % населення.
У нашій країні до середнього класу (з доходами в межах 8-32 тис. грн на члена сім'ї) можна віднести близько 9-13 % громадян. Саме вони мають можливість купувати товари тривалого користування: меблі, інструменти, прилади, брати кредит на машину, житло і т. п. Хоча варто зауважити, що в Україні зафіксовані найвищі в Європі темпи збільшення кількості заможних людей - їх число за останні два роки зросло мало не вдвічі.
Росію, Білорусь, Туркменістан та Азербайджан, де середній клас займає 18 %, фахівці віднесли до суспільства з доходом вище середнього. До країн з низькими доходами зараховані Киргизстан і Таджикистан. У США і розвинених країнах Європи частина «середняків» перевищує половину населення.
Майнове розшарування
Якщо ми отримуємо більше $ 500 на одного члена «осередку суспільства» , то вважаємося досить заможними серед співвітчизників, хоч і бідними у порівнянні з тими ж європейцями. Таких сімей у країні, правда, всього 4 % (згідно з Держстатом за підсумками минулого року).
Негустим, але все ж досить пристойним, вважається у нас і дохід в $ 300 на людину. Таких домогосподарств в Україні близько 15%. П'ята частина сімей отримує $ 200-250 на одного на місяць, чверть - $ 150-200 , 13% українців обходяться засобами в $ 100-150 на місяць, близько 3,5 % - виживають на суму менше $ 100, можна сказати, що існують вони за межею бідності.
При цьому поклавши руку на серце варто все ж констатувати позитивну динаміку зростання доходів наших співгромадян.
Зустрічають по доходах
З чого ж складається купівельна спроможність, чи то пак благополуччя всіх 45,5 млн українців?
З 20 млн працездатних громадян офіційно трудиться всього 13 млн, не працює - трохи менше двох мільйонів. Тому зарплата, прибуток від бізнесу і власності становлять більшу половину загального доходу населення (близько 63%), менша (37%) - припадає на соціальні виплати (середня пенсія в Україні становить 1482 грн).
За підсумками червня офіційна середня заробітна плата в Україні склала 3 181 грн.
Розмір доходів жителів, як і загальний добробут, залежить в кожній країні від рівня її економіки. Тобто напряму від загального обсягу і ринкової вартості вироблених нею товарів і послуг.
В Україні цей показник в 2012 склав у середньому $ 7,4 тис. на душу населення (згідно з даними МВФ , СБ і ЦРУ) . І дозволив розмістити нашу державу посередині відповідного міжнародного рейтингу з двох сотень країн . Для порівняння, очолюють даний список південно-азійська держава Катар (з $ 108 тис. ВВП на душу населення) і європейське герцогство Люксембург ($ 85 тис.), а замикають - африканські республіки Зімбабве ($ 490 ) і Конго ($ 376).
Внутрішнє споживання - двигун економіки
«А мед, я ніяк не зрозумію в чому секрет, якщо він є, то його відразу немає», - констатуєш часом , заглядаючи в гаманець , риторично запитуючи: «Куди , коли і на що, власне?».
І немов у відповідь отримуєш звіт уряду: за останній рік витрати українців на товари і послуги зросли майже на 14 %. «На життя», значить. Яке? Загалом-то, не таке і жалюгідне.
Поки більшість українців як заробляють, так і витрачають свої кровні в основному усередині країни, причому головним чином на продукти харчування. На них торік кожна сім'я в середньому витратила близько 40 % своїх доходів. Для порівняння, в 2003 році на їжу йшло близько 60 % коштів , а в 2001 році ще того більше - майже 65 %. Знову ж, до забезпечених європейців нам далеко, та й до росіян теж. Британці й німці на їжу витрачають десяту частину своїх доходів, а наші східні сусіди - третину.
Частка витрат на купівлю одягу та взуття в структурі наших витрат становить менше 7%. Витрати на оплату житла, комунальні послуги та електроенергію - восьму частину домашнього бюджету.
Згідно з офіційними даними (а іншої статистики, як кажуть економісти, у нас немає і бути не може), минулого року середньостатистична сім'я на курорти, тусовки і походи в ресторани витратила 6,3 % своїх коштів. Хоча до кризи ми могли собі дозволити більше, 10 років тому частка цих витрат із сімейного гаманця становила лише 3% .
«Частка грошей, яку сім'я витрачає на це, - показник, кращий за всі індексів і ВВП демонструє рівень доходів населення», - вважає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
За словами експерта , сьогодні нам все більше хочеться відпочити, і бажано з шиком. Можливо, українці ще не можуть собі дозволити жити на широку ногу, як американці, але тенденція очевидна, і її варто вітати.
Те ж саме можна сказати і про витрати на спиртні напої та тютюн, щоправда, вже без захвату. «Якщо в 2002 році середньостатистична сім'я "викидала" на купівлю алкоголю і сигарет 2,6 %, то в 2012 -му цей показник склав 3,5%. Зросли ціни на ці шкідливі звички, але і населення не відмовилося від них. Може, варто ще підняти акцизи - тоді люди зрозуміють , що дана згубна залежність ще й гроші з сім'ї відводить», - зауважує економіст.
Ще одна стаття регулярних виплат - медичні послуги. У передових країнах на лікування йде від 11 до 16% кінцевих витрат домогосподарств, у Росії - 8%. В Україні - 5%.
На освіту ми витрачаємо менше півтора відсотка доходів, - проте цю цифру з витратами інших порівнювати не варто, оскільки вона переконливо компенсується державою - 8% ВВП (найбільше серед країн східної Європи).
Зате витрати на проїзд та послуги зв'язку в Україні (15%) солідніші, ніж у Європі (13%) і Росії (12%). На домашню техніку, меблі та іншу побутову «розкіш» українець виділяє тільки 4 % своїх надходжень. При цьому, традиційно, купує їх у кредит.
За статистикою Нацбанку, тільки в 2012 році було видано нових споживчих кредитів на 87 млрд грн. У нинішньому обсяг таких кредитів, виданих населенню у гривні, становив 95,2 млрд гр.н за підсумками червня ( +11,4 % в порівнянні з початком року).
Що ж до зекономлених коштів, які прийнято відкладати, то згідно з інформацією Мінекономрозвитку, їх частка в доходах українців складає близько 5%.
Якщо вірити соцопитуванням , то регулярно відкладають певну суму майже 15 % громадян та 25 % економлять час від часу, коли у них залишаються гроші (дані компанії GfK ). Правда, зберігаємо ми їх, більшою мірою, по-старому: удома «в панчосі». У НБУ вважають, що загальна сума накопичених таким чином коштів становить близько $ 50 млрд, у той час як відкладених на банківських депозитах - 330 млрд грн ( $ 41300000000 ) .
Але радує , що в останні роки і доходи, і витрати українських родин змінилися. За чотири роки наші витрати на придбання товарів і послуг зросли більше ніж наполовину. Звичайно, піднялися й ціни. Але якщо врахувати падіння інфляції (на 15 %) і зростання обсягів роздрібної торгівлі, то можна однозначно говорити про збільшення наших запитів.
До слова, за підсумками 2012 року внутрішнє споживання було однією з основних складових зростання економіки країни в цілому, говориться в аналітичній доповіді агентства «Кредит- Рейтинг». Загальний же обсяг споживчих витрат населення склав 986 500 000 000 грн.
Пиріг їдучи , і суху скоринку пом'яни
Що ж, розмірковуючи про впевненість у завтрашньому дні, особливо якщо відповідаєш за дітей і батьків-пенсіонерів, сучасний українець змушений враховувати безліч обставин.
Починаючи від часто мінливої політико-економічної ситуації всередині країни, оскільки кожна влада і роботодавець по-своєму «покращують» його життя, закінчуючи міжнародною, - не хочеться опинитися раптом змитим разом з банківськими заощадженнями черговою хвилею кризи.
Кажуть, не можеш змінити ситуацію - зміни ставлення. Звичайно, мріяти про європейський повсякденному комфорті приємніше, ніж порівнювати свій побут, скажімо, з життям жителя Зімбабве або Конго, який існує всього на $ 1 на день, тому що ВВП його країни становить лише $ 400 на його ж «душу». Однак таке порівняння може допомогти комусь із нас (при аналізі сімейного бюджету) чіткіше порівнювати свої бажання з доходами і витратами, прагнення - із зобов'язаннями, а непомірні запити - з реаліями.
А для примноження власних коштів потрібно бути готовим не тільки економити, але і підвищувати свою кваліфікацію, займатися (наприклад) фрілансом або працювати в декількох (можливо навіть конкуруючих ) компаніях...
За матеріалами: Новини сьогодні
