Мова йде про Хуст, Мукачево та Берегово. Завдяки їм Закарпаття опинилося в лідерах областей, чиї доходи за останні три роки росли найшвидше.

Децентралізація без об’єднання

Про децентралізацію останнім часом не говорять хіба що мертві. Навіть дітям у школах добре знайоме це сучасне слово. Але на практиці маємо трохи не те, до чого нібито прагне уряд. Де-факто об’єднанню громад чиняться чималі перепони, навіть у нас, у Закарпатті.

Але мова піде не про це.

Після того, як Кабмін дозволив місцевим бюджетам частково розпоряджатися коштами, їхні справи почали істотно покращуватись.

Більше того, Володимир Гройсман щодо динаміки розвитку міст ставить Хуст у приклад всій Україні.

-Україна виконала всі зобов’язання перед ЄС щодо безвізового режиму і ми отримали підтвердження цього з Брюсселю. Важливо не зупинятися на шляху до європейського майбутнього. Довіра власних громадян і міжнародної спільноти завойовується не лозунгами, а реальними справами і результатом. Одним з успішних прикладів реформ є децентралізація.

Жителі міста Хуст Закарпатської області мають нагоду пересвідчитися у цьому, – зазначив глава уряду. – Бюджет міста зріс на 30% і отримав понад 25 млн. грн. на розвиток. Громада використовує гроші на найнеобхідніше. Зокрема, на додаткові кошти мешканцями Хуста оновлено дороги, вдосконалено системи водовідведення та відремонтовано декілька житлових будинків. Якщо гроші використовуються на потреби і користь громади, то це і є мета та результат децентралізації.

Те, що в регіонах з’явився надлишок грошей, до речі, високих державних мужів у деякій мірі не тільки обрадувало, але й… розлютило. Тож Мінекономіки і Мінфін вирішили, що на місцях ці кошти навіть не встигають витрачати, тому дійшли думки, що було б непогано підкинути місцевим бюджетам зобов’язань.

Але про це пізніше. А зараз повернемось до наповнюваності міських скарбничок у Закарпатті.

Бюджетні лідери

Нещодавно компанія VoxUkraine вирішила проаналізувати, як змінилося фінансове самопочуття міст через майже два роки після старту реформи. Автори зосередилися на аналізі доходів загальних фондів 173 міст обласного та районного значення, повідомляє «Економічна правда». Увага фокусувалася на містах, тому що вони є центрами економічної активності. Фінансові потоки в них найбільш рухливі і максимально чутливі до законодавчих нововведень.

Тож за підсумками аналізу даних про доходи міст вималювалася дивна тенденція: найбільше зростання за останні три роки показали зовсім не великі обласні центри, а міста з населенням до 100 тис осіб.

А саме до десятки лідерів потрапили: Чугуїв Харківської області (приріст 238,2 %), Володимир-Волинський Волинської області (приріст 210,8 %), Хуст Закарпатської області (приріст 209,2 %), Мукачево Закарпатської області (приріст 196,1 %),Буча Київської області (приріст 192,2 %),Ковель Волинської області (приріст 188,7 %), Коломия Івано-Франківської області (приріст 178,3 %), Первомайськ Миколаївської області (приріст 174,3 %), Берегово Закарпатської області (приріст 172,6 %) і Сєвєродонецьк Луганської області (приріст 173,3%).

Чому інші Закарпатські населені пункти опинилися в числі аутсайдерів – не відомо, але три міста області витягли наш край у число економічних фаворитів у межах держави.

Крім того, Хуст, Чугуїв, Володимир-Волинський та Буча з населенням до 50 тис осіб також увійшли в топ-10 населених пунктів за зростанням доходів на особу.

Якщо ж глянути на дані в регіональному розрізі, то кидається в очі одна цікава деталь –  від фінансової децентралізації виграли міста, розташовані у західних областях, а програли населені пункти з регіонів, де домінує важка промисловість.

Отже, очолює список саме Закарпатська область із середнім приростом доходів 169,6 %. На другому місці Волинська із приростом 162,1%, а третю сходинку посіла Івано-Франківщина (приріст 137,5 %).

Що стосується Ужгорода, то тут є певні нюанси.

Якщо у столиці Закарпаття ще пару років до цього надходження від ПДФО росли, то зараз вони ніби  просіли. У звітах про виконання бюджету йдеться, що це пов’язано із “змінами нормативів з відрахування прибуткового податку”. І справді. Наразі обласний центр інтенсивно розвивається, але в ньому ведуть бізнес нерідко ті, хто фактично зареєстрований у інших містах і селах краю (податкова  адреса часто не збігається з фактичною). Тож відрахування з прибутків спрямовуються саме туди. А отже, менші населені пункти почали нарощувати податки, а Ужгород навпаки – втрачати доходи. Вплинуло на показники і нерівномірне проведення нормативно-грошової оцінки землі населених пунктів та ефект масштабу, адже фінансова децентралізація збільшила можливі граничні ставки податку з 1% до 3% від нормативно-грошової оцінки (за винятком сільгоспугідь і земель загального користування).

У той же час  на збільшенні доходів Берегова та Мукачева, як переконують спеціалісти компанії VoxUkraine, позначився фактор подорожей та розвиток туристичного бізнесу. Правда, про Хуст поки що мова не йде, адже в місті гості найчастіше бувають лише в пору цвітіння нарцисів, та й то основну частку грошей забирає Карпатський біосферний заповідник із пропискою в Рахові. А от на наступний рік Хуст має всі можливості ще більше покращити свої фінансові показники, але за  умови, що тут інтенсивно почне розвиватися туристична інфраструктура. Оскільки місто виграло конкурс «Сім чудес України», то фонд «Рідна країна» усіляко рекламуватиме його, аби заманити в колишню столицю Карпатської України візитерів із усіх куточків держави.

На жаль, на наступний рік ситуація може змінитися і в гірший бік, оскільки Мінфін запевняє, що “недозавантаження” місцевих бюджетів функціями призводило і призводить до надприбутків, а Міністерство категорично наполягає на тому, що регіонам необхідно додати витрат. Зокрема, суперечки ведуться довкола банківських депозитів, фінансування вищих навчальних закладів та пільгових категорій населення. Також яблуком розбрату між місцевими і державною владою може стати ще й збільшення субвенції на освіту й медицину та збільшення мінімалки,  адже всі фінансові зобов’язання  уряд планує покласти на плечі регіональних бюджетів.

Утім… як воно буде – покаже тільки час. Тож дай Бог, аби все склалося тільки якомога краще.