Если нужна детская мебель Киев советуем посетить. Ведь в столице Украины выгодно приобрести качественную детскую мебель поможет интернет-портал hanzelandgretel.com.ua.

Гарна книга – радість очам, а мудра книга – будить думки, осяває душу. Все це можна сказати про дві книги Юлії Драгун – про «Зернятка мудрості» (Ужгород, 2010) та «Горнятко доброти» (Ужгород, 2011). Обидві, як і їх попередниця «Хто раніше всіх встає?» (2009), вийшли в світ у всеукраїнському державному видавництві «Карпати».

Видання ошатно оформили Юлія Рогова-Єгорова та Ольга Ладижець. А автором цих книг, як сказано в післямові Таїсії Грись до «Зернятка мудрості», є проста селянка з Новоселиці, що на Тячівщині, бабуся Юлина, вона складала ці казки і пісеньки для шести своїх онуків. А про зміст книг Юлії Драгун дуже точно сказав лауреат Шевченківської премії Петро Мідянка: «В них – продовження кращих традицій етнопедагогіки».
На сприйняття оповідань, казок та віршів Юлії Драгун читачів налаштовує тексти молитви «Отче наш» та Десяти заповідей Закону Божого, якими відкриваються книги. Вони допомагають окреслити межу між добром і злом. Важливо відмітити, що герої не ідеальні, іноді через різні обставини можуть переступити цю межу (сказати неправду, проявити гординю, привласнити чуже), але у таких випадках усвідомлюють, що согрішили, і каються, вибачаються, просять прощення. Як у байці-притчі «Фіалка і Терновий Кущ». Кущеві, що загордився, маленька Фіалка пояснює смисл свого життя: «За славою великою не женусь… Так, я дійсно невелика, Але все ж бджілки прилітають до мене, щоб взятии мій солодкий нектар. І цього мені достатньо. Той, хто нас створив, знав, кому що дати». Вислухавши Фіалку, Тернеовий Кущ зніяковів за свою гординю.
Або ж суперечка персонажів казки «Усюдь гарно, а вдома – найкраще». Жабка хвалить своє болото, горобець – гніздечко в стрісі, бджілка – свій вулик, мишка – свою нірку… І тільки журавель відповів дуже мудро. Його відповідь авторка поклала і в основу вірша «Де найкраща земля?»:
Ну, а ще, – признався звіддаля:
– Я, мій друже, бачу з висоти:
Всюди добре, краща ж та земля
За yсі, де народився ти.
У творах Юлії Драгун спілкуються квітка з квіткою, сорока своїм стрекотанням врятувала лосенятко від вовків-сіроманців, діти чують голоси потічка, берізки, журавлів, вітер і сонце задовільняють прохання квітів і людей… І хоч дидактика окремих творів аж занадто прямолінійна, вони можуть служити матеріалом для узагальнень не стільки про художні знахідки, а скільки про сутність народної педагогіки. Авторка розуміє, що часто одних слів замало, що треба діями утверджувати високу мораль. В оповіданні «У кого добре серце» – про життєдайну силу щирої молитви – священик заганьбив дівчину Ганнусю, визбиравши смітинки, якими вона насмітила в церкві.
Своїми творами Юлія Драгун як дієвим засобом хоче в кожному дитячому серці випестувати Квітку Добра. У цієї чарівної квітки є пелюстки Віри, Надії, Любові, Смирення, Щедрості, Чистоти, Радості, Миру, Довготерпіння, Милосердя, Доброзичливості, Працелюбності, Лагідності («Фея і Христинка»). Основну думку того чи іншого твору авторка часто підкреслюї його назвою: «Я люблю свою бабусю», «Старанний синок», «Бог все бачить», «Не зазіхай на чуже»…
Така ж авторка й у віршах – віруюча, берегиня домашнього вогнища і народних традицій. Сердечно звучать покладені на музику слова «Молитви», викликає посмішку віршик «Виряджають равлика в дорогу».
Окремо треба сказати про розділ «Шовкова косиця» в книзі «Зернятка мудрості». Це цикл оповідань про кохання: «Степанко і Ксеня», «Горнятко доброти», «Молоде серце старого гуцула», «Маки, що палають коханням», «Шовкова косиця». У цих неказкових сюжетах багато упізнаваних етнографічно-побутових ситуацій гірського закарпатського села.
Казки, оповідання, вірші та пісні Юлії Драгун – бабусі-селянки із Новоселиці, що на Тячвщині, можна використати в шкільній практиці як зразки народної педагогіки.

Іван Сенько, кандидат філологічних наук