У Європі приблизно 15% жінок постійно стикаються з насильством у сім'ї, що є одним з найбільш поширених у світі порушень прав людини, хоча цей вид насильства набуває все більшого розмаху незалежно від географічних кордонів, вікових категорій та расової приналежності, зачіпає всі типи сімейних відносин та соціальних верств.

За Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, як пише ЗМІ, йдуть 16 днів активних дій проти гендерного насильства.

З 1990 року Рада Європи активно виступає за захист жінок і дівчат від насильства за гендерною ознакою, зокрема, ухваливши Рекомендацію про захист жінок від насильства, а також шляхом проведення загальноєвропейської кампанії, присвяченої боротьбі з насильством щодо жінок.

Насильство щодо жінок і дівчаток є одним з найпоширеніших, важко викорінених і веде до катастрофічних наслідків порушень прав людини в сучасному світі.

Воно проявляється у фізичній, сексуальній та психологічній формах, включаючи:

•     насильство з боку партнера (побиття, психологічне насильство, згвалтування у шлюбі, вбивство);
•     сексуальне насильство та домагання (згвалтування, насильницькі статеві акти, небажані сексуальні аванси, сексуальне насильство над дітьми, примусові шлюби, вуличні домагання, переслідування, кібер-переслідування);
•     торгівлю людьми (рабство, сексуальна експлуатація);
•     операції на жіночих статевих органах;
•     дитячі шлюби.

Нова Конвенція Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок та насильством у сім'ї є найбільш прогресивним міжнародним договором, присвяченим проблематиці цього серйозного порушення прав людини. Конвенція покликана сформувати "нульову терпимість" щодо цієї форми насильства і є найважливішим кроком до того, щоб зробити Європу та інші регіони більш безпечним місцем для життя.

Наріжним каменем Конвенції є попередження насильства, захист його жертв та переслідування тих, хто чинить подібні акти. Конвенція спрямована і на те, щоб вплинути на світогляд окремих людей, закликаючи всіх членів суспільства, особливо чоловіків та хлопчиків, змінити свою модель поведінки. По суті, Конвенція знову закликає до забезпечення більшої рівності між жінками та чоловіками, оскільки насильство щодо жінок випливає з відносин нерівності між жінками та чоловіками у суспільстві та закріплюється в ньому через культуру терпимості до насильства та його ігнорування.

Більшість жінок, які зазнали насильства, відкрито не говорять про пережите ними, тому це є перешкодою на шляху досягнення прогресу в галузі рівності, розвитку та миру, а також забезпечення прав жінок і дівчаток.