У Музеї книги і друкарства України відкрилася масштабна виставка «Пилип Орлик. Шлях гетьмана», приурочена до 315-річчя ухвалення першої української Конституції.

Цей історичний документ, укладений 1710 року в еміграції, вважається одним із перших європейських зразків конституційного мислення та державницької правової культури. Виставка презентує політичну спадщину Орлика як європейського державника, який у вигнанні продовжив боротьбу за незалежність України дипломатичними методами.

Експозиція розташована на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» й охоплює понад 30 артефактів: стародруки, карти, гравюри, зброю, кахлі з гербами, а також живопис із фондів «Гетьманської столиці». Виставка складається з двох тематичних частин: перша — «Становлення. Батурин» — відтворює життя Орлика у столиці гетьманщини поруч із Мазепою; друга — присвячена його політичній місії в еміграції, зокрема створенню антиросійської коаліції та кореспонденції з європейськими монархами.

Вперше представлено документи з архівів Швеції, Польщі, Франції, а також України. Щодо Швеції — йдеться про документи, які були виявлені у 2024 році під час експедиції до Стокгольма дослідників НІКЗ «Гетьманська столиця». Загалом систематизовано понад 600 нових сторінок, які розширюють знання про дипломатичну діяльність Орлика. У фокусі також — постать його сина Григора, який як радник при дворі Людовика XV продовжив справу батька у Франції.

Особливу емоційну глибину додає символічне полотно «Батуринські яблука» Миколи Данченка — відтворення втрати і спротиву після знищення Батурина в 1708 році. У день відкриття подію відвідали директор ЦДІА Ярослав Файзулін, експрезидент Віктор Ющенко, заступниця міністра закордонних справ Мар’яна Беца та представники наукової й музейної спільноти.

Кульмінацією стала прем’єра фільму «INCOGNITO — таємна мережа для порятунку України і захисту Європи», створеного українською студією Not Habsburgs із використанням ШІ. Стрічка реконструює події XVIII століття, підкреслюючи тяглість української європейської ідентичності та боротьбу за суб’єктність.

Виставка повертає в український науковий простір ідентичність Пилипа Орлика як не лише автора Конституції, а як архітектора української дипломатії та європейського політичного мислення. В умовах нинішньої війни з росією й актуалізації історичної пам’яті ці зусилля є вагомим кроком до переосмислення ролі України в контексті загальноєвропейської історії.