Британські вчені надали докази існування двох середньовічних островів у затоці Кардіган на узбережжі Уельсу. Ці острови вважають затонулим королівством Кантре’р Гваєлод.

Згідно з валлійською легендою, Кантре’р Гваєлод — це затонуле королівство, яке існувало в XIII столітті.

У різних міфах йдеться, що королівство затонуло через переповнення колодязя чи прорив дамби з боку Ірландського моря.

Нещодавно географи та дослідники кельтських народів з Університету Суонсі та Оксфордського університету надали докази існування двох островів, які можуть бути пов’язані з міфічним королівством.

Вчені визначили місцезнаходження цих островів за допомогою середньовічної карти Гофа — найранішої повної карти Британських островів, що датується серединою XIII століття.

"Карта Гофа надзвичайно точна з огляду на ті геодезичні інструменти, які були у розпорядженні її авторів. Два острови чітко позначені і можуть підтверджувати сучасні повідомлення про втрачену землю, згадану у Чорній книзі Кармартена", — заявили дослідники.

Ця карта зберігається у колекції Бодлеанської бібліотеки Оксфордського університету.

Географи припустили, що описані у карті Гофа острови могли виникнути та зникнути через наближення та віддалення льодовиків, які значно трансформувалися з часів останнього льодовикового періоду близько 10 тис. років тому.

Згідно з дослідженням, близько тисячі років тому берегова лінія затоки Кардіган була розташована приблизно на 13 км західніше, ніж сьогодні. Це підтверджують народні легенди про те, що люди мали можливість «ходити між землями, тепер розділеними морем».

Ймовірно, стародавні жителі були змушені покинути ці острови через раптові повені та ерозію ґрунту, спричиненої штормами або цунамі.

«Приблизно за тисячоліття, з часів Птолемея до спорудження замку Харлех у норманський період, морський краєвид повністю змінився. Пізніші карти показують, що острови зникли, але далі по узбережжю в Харлесі замок, який був побудований на береговій лінії, тепер не має виходу до моря», — пояснили вчені.

Автори роботи також вважають, що люди, які могли жити на цих островах, стали одними з перших в історії, хто був змушений тікати від підвищення рівня моря та кліматичних змін.