Про це йдеться в сюжеті "Першого кабельного", пише Depo.Закарпаття.

У селі Луково водяне колесо, діаметром три метри, все ще обертається: воно передає енергію води на дубовий стержень, який приводить у дію механізм обертання.

Майже 200-річний водяний млин і досі зберігся в робочому стані на подвір'ї родини Сенинців. Їхнє господарство – це певного роду музей, куди приходить багато відвідувачів, аби подивитися на унікальну історичну споруду.

Але ж не тільки музей, а й млин, який меле "направду", і яким користується чимало селян.

Вони переконані, що хліб із борошна, змеленого на водяному млині, особливий. Смак його не переплутаєш і не проміняєш ні на який інший. Випікають й кукурудзяний хліб – богач, роблять начинку.