В Україні повітря просочене атмосферою еміграції, виїхати хочуть мільйони, будь-яка замітка на цю тему приречена на популярність - цією пропозицією айтішник і блогер Артур Оруджалієв запустив у Мережі запеклу суперечку на тему еміграції з України.

За його словами, "все, що відбувається навколо, - геноцид держави Україна щодо своїх громадян в чистому вигляді".

"Їдуть за грошима. Їдуть, що ще гірше, не за ними, а не бачачи перспектив. Тільки в моєму оточенні останнім часом виїхали десятки люди. І практично всі вони добре заробляли. Цього року точно поїдуть ще кілька. Люди, яким розповідали, "та кому ви там потрібні", отримують візу для обдарованих людей в одній країні. В другій їм дають податкові пільги. У третій влаштовують дітей у садок без черг і хабарів. Прогресивні держави давно зрозуміли, що найцінніший актив сьогодні - люди. У світі йде божевільна війна за таланти. Конкуренція просто нереальна", - пише Оруджалієв.

"Україна не те що не намагається нікого залучити. Вона не намагається нікого утримати. Менше людей, які думають, - менше проблем для політиків", - зауважує блогер.

Але згодні з Оруджалієвим аж ніяк не всі. Багато користувачів соціальних мереж зазначають, що кожен має право жити там, де йому хочеться, але вони підкреслюють, що еміграція - це не зрада, адже і з-за кордону можна допомагати Україні.

Так, журналістка і громадська діячка Мирослава Гонгадзе пише, що, коли вам нема чого втрачати, коли питання стоїть про життя і смерть, "еміграція може стати виходом. Тільки треба рожеві окуляри вдома залишити, тому що розіб'єте, як тільки перетнете кордон. Зрештою, еміграція - це вибір і право кожної особи, і засуджувати можуть тільки ті, хто такий вибір зробити не здатен".

"Питання не в тому, де ти живеш, а в тому, де ти можеш реалізуватися і принести більше користі для суспільства, в тому числі для своєї Батьківщини. Зрештою еміграція може бути, як і все в житті, тимчасовим", - зазначає вона.

Інші ж закликають українців залишатися тут і разом будувати нову країну, в яку багато з тих, хто виїхав, потім захочуть повернутися.

Як пише журналіст Юрій Бутусов, в Україні є лише три партії: ті, хто збирається їхати, ті, хто виїжджати не збирається, і ті, хто хоче, щоб порядок навів хтось чужий, хоча б і Путін.

"Я не засуджую жодною мірою тих, хто їде, бо патріотизм не має кордонів, Батьківщина у всіх нормальних людей одна. Я засуджую тільки тих, хто зраджує свою країну, - заявляє журналіст. - У наш час будь-які слова звучать наївно, тому що всі слова давно сказані, і відсіяти слова від балаканини може тільки справа - щоденна справа, яку треба робити день за днем ​​і рік за роком. Справа не робиться без помилок, без сумнівів, без дурниць. Тому й потрібна дистанція і потрібен термін, щоб виправляти, якщо помилився, і робити точніше, правильніше. Щирою є тільки одна клятва: я не здамся і я не поїду".

На думку народного депутата Мустафи Найєма, залишаючи країну в пошуках кращого світу, ми капітулюватимемо як покоління. "Я розумію, що багатьом з нас важко, особливо тим, хто мав можливість відчути або знати, як все може бути і "як добре там". Але я не розумію аргументу - "тут нічого не зміниться", "тут немає перспектив" і "пішли вони всі, нехай живуть тут самі". Тому що для мене питання еміграції - це, в першу чергу, питання гідності, гордості, а якщо зовсім просто - я банально не хочу здаватися", - заявив він. Про це пишуть Сергій Остапенко, Сергій Науменко в статті "У Мережі розгорілася запекла суперечка про еміграцію з України" в газеті "Сегодня".

Останнє велике дослідження про кількість українців, які виїжджають за кордон, було проведено в 2012-му. За даними, зібраними Держкомстатом, за три роки, що передують цьому року, Україну покинули заради роботи 1,5 мільйона людей. Але це тільки ті, хто знайшов легальний заробіток і залишив в Україні рідних. Нелегальних емігрантів, вважають соціологи, може бути стільки ж. А про те, скільки сімей виїхали назавжди, відомостей немає.

"Масштабні дослідження більше не проводилися. Але виходячи з даних, які дають кадрові агентства, можна зробити висновок, що охочих виїхати в країни Європи і США стало більше", - каже старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Ірина Майданик.

Це підтвердили в агентстві з працевлаштування "Пелех".

"Найбільшу кількість робочих місць зараз дає Польща. Число претендентів за останні три роки зросло більше ніж на 20%, - розповіла співробітниця агентства. - Середній вік тих, хто виїжджає, від 23 до 55 років. Нещодавно на фабрику з виробництва соків нам навіть вдалося влаштувати 62-річну подружню пару. Але у молодих шансів, безумовно, більше".

Соціологи зазначають, що додатковим мотивом до еміграції, крім низьких зарплат і безробіття, стали події на Донбасі.

За результатами опитування, який влітку минулого року проводила компанія TNS Online Track, 65% респондентів зізналися, що хотіли б емігрувати з України. Тоді як у 2014 році таке бажання висловлювали 42%.

"Міграція людей по світу - це природний процес, - зазначає кандидат соціологічних наук Ірина Майданик. - Для країни вона має як позитивні, так і негативні сторони. Позитивні в тому, що йде приплив коштів, які українці заробляють за кордоном. Якщо люди повертаються, гроші вкладаються в розвиток бізнесу. Але негативних все-таки більше. Багато трудових мігрантів шукають будь-які можливості закріпитися за кордоном і перевезти туди сім'ї. А по теорії міграції, до неї вдаються найбільш обдаровані, активні люди працездатного і продуктивного віку. Відбувається депопуляція і трансформація якісних показників населення в країні".

Поки що еміграція не набула великих масштабів. Але реальні цифри мають насторожити. За результатами минулорічного опитування Українського інституту соціальних досліджень ім. Олександра Яременка, з 50% респондентів, які зізналися, що замислюються про еміграцію, 20% вже роблять конкретні кроки, 15% відкладають на переїзд гроші, 3% ухвалили остаточне рішення і збирають документи. Про це пишуть Валерія Чепурко, Ірина Сосніна в статті "Їхати чи залишитися?" в газеті "КП в Украине".

Це правда, що "повітря в Україні просякнуте атмосферою еміграції". Це все тому, що воно у нас не просочене атмосферою підприємництва.

В Україні сьогодні, навпаки, є маса можливостей, від яких в американців, ізраїльтян, німців, поляків та інших слинка котиться. Вони так і кажуть: "У вас в Україні конкуренція майже відсутня, будь-який напрямок - бери і розвивай і досить робити добре або відносно добре, щоб злетіло. Але тільки за однієї умови: робити кожен день. Навіть з урахуванням відсутності правил і стандартів у бізнесі, культурі і відносинах між людьми - зовсім скоро ви, якщо будете наполегливі, терплячі і креативні, зможете дозволити собі набагато більше, ніж ми".

Звичайно, для більшості іноземців Україна - зона високого ризику, країна, в якій війна, невизначеність законодавства, колосальна корупція і уряд ідіотів. Саме тому міжнародні компанії на кшталт Apple, PayPal і IKEA тримають Україну в своїх стоп-листах. І тому з ринку пішли Peacocks, Mexx, Stockmann, Esprit, Praktiker, Chadbourne & Parke, Honda, BYD і маса інших. Але якщо вдивитися - пішли саме ті, у кого не було сильного локального офісу, який вміє ухвалювати швидкі рішення і поводитися відповідно до ринкових правил.

Іноземці, особливо ті, хто займається бізнесом, лікті кусають, коли чують про наші проблеми. Звичайно, певною мірою вони помиляються - як помиляються ті, хто мріє про безтурботне життя за кордоном. Але факт залишається фактом: на Заході, якщо хочеш запустити проект, швидко розумієш, що всі ніші зайняті, і майже завжди є талановитіший, креативніший і швидший. Як сказав Греф (російський фінансист - ред.): "Конкуренція дійшла до такого ступеня, що якщо ми вранці прокинулися з новою ідеєю, то в обід, коли ми зустрілися, щоб її обговорити, китайці це вже виробляють". А у нас - обирай практично будь-який напрямок і копай.

Найкращий спосіб еміграції - це еміграція в сферу підприємництва. Є така країна, і віза туди не потрібна. Щоб потім, якщо сильно старатися, отримати можливість жити там, де народився, жити добре і завжди мати можливість побачити світ, щоб періодично підніматися над усім нашим рідним мракобіссям і видихати, пише український інвестор та підприємець у сфері інформаційних технологій Ілля Кенігштейн у статті "Україна: найкращий спосіб еміграції" у виданні "Новое время".