Міжнародна команда вчених з Університету Людвіга-Максиміліана в Мюнхені та Університету Багдада зробила унікальне відкриття, відновивши текст стародавнього гімну, присвяченого Вавилону, який вважали загубленим понад тисячу років тому. Про знахідку повідомляють у науковому журналі Iraq.

Як розповів один із керівників проєкту, професор ассіріології Енріке Хіменес, гімн, написаний клинописом на глиняній табличці, "описує Вавилон в усій його величі і дає уявлення про життя його жителів, як чоловіків, так і жінок". Археолог підкреслив, що цей літературний твір надзвичайно цінний тим, що дає змогу краще зрозуміти повсякденне життя стародавнього міста.

Вавилон був заснований близько 2000 року до нашої ери і колись вважався найбільшим містом на планеті. Саме тут з'явилися твори, які становлять частину глобальної літературної спадщини. Тексти вавилонської епохи записувалися клинописом на глиняних табличках, багато з яких збереглися лише частково і фрагментарно. Одна з головних цілей спільного проєкту німецьких та іракських учених - розшифровка і цифрова архівація сотень таких табличок зі знаменитої бібліотеки Сіппара, де, за легендою, таблички були заховані біблійним Ноєм перед початком Всесвітнього потопу.

Професор Хіменес за допомогою штучного інтелекту і платформи Electronic Babylonian Library зумів об'єднати 30 фрагментів тексту гімну, розкиданих по всьому світу, завдяки чому вдалося відновити повну версію стародавнього твору.

    "З використанням нашої ШІ-платформи ми змогли швидко визначити і з'єднати частини гімну, - зазначає Хіменес. - Раніше на таку роботу потрібні були б десятиліття".

Автори вважають, що гімн був написаний на початку першого тисячоліття до нашої ери, приблизно за 2500 років до наших днів. Його повний текст складається з 250 рядків і явно користувався широкою популярністю, оскільки знайдено велику кількість копій.

    "Цей гімн переписували навіть школярі, - каже Хіменес. - Дивно, що настільки популярний на той час текст досі був невідомий нам".

У гімні оспівується велич міста, описуються його грандіозні споруди та природна краса. Особлива увага приділяється річці Євфрат, яка зрошує землі Вавилона, забезпечуючи родючість полів і достаток пасовищ.

    "Це особливо цінно, адже месопотамська література вкрай рідко так детально зображує природу", - пояснює професор.

Також гімн уперше відкриває подробиці соціального життя жителів Вавилона. За словами авторів, унікальним став опис ролі жінок-жриць та їхніх завдань у суспільстві, чого раніше не зустрічалося в подібних стародавніх текстах. Крім того, жителі Вавилона представлені як такі, що шанобливо ставляться до іноземців, що дає важливі культурно-історичні відомості про міське життя того часу.

Ось рядки з нещодавно виявленого гімну, що описують річку Євфрат, на березі якої розташовувалося стародавнє місто:

    "Євфрат - її річка, встановлена мудрим паном Нудиммудом,
    Втамовує спрагу землі, живить зарості очерету,
    Виливає свої води в лагуну і море,
    Поля її рясніють травами і квітами,
    Луки, розквітаючи, дають паростки ячменю,
    З нього збирають снопи і складають їх,
    Стада й отари відпочивають на зелених пасовищах,
    Багатство і пишність - все, що гідно людини,
    Даруються, примножуються і щедро надаються".

Руїни стародавнього Вавилона розташовані за 85 кілометрів на південь від Багдада і входять до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.