Над самітом, що минув у четвер у Брюсселі, нависала "тінь Путіна", коментує західна преса. Франсуа Фійон розгойдав крихкий європейський консенсус з приводу Росії своїми нападками на "емоційний" підхід до Путіна. "Санкції лише маскують власну безпорадність" Заходу, вважають німецькі експерти. Трагедія в сирійському Алеппо "оприявнює разючу нездатність Євросоюзу до будь-яких дій".

"Тінь Путіна над самітом ЄС" - так названо матеріал у швейцарській газеті Neue Zürcher Zeitung.

Трагедія в сирійському Алеппо "оприявнює разючу нездатність Євросоюзу до будь-яких дій упродовж кількох останніх років", пише Ніклаус Нусплігер.

Навіть якщо тісніша співпраця в питаннях оборони, про що ЄС домовився на останньому в 2016 році саміті в Брюсселі, "і дасть плоди, то справа все одно не дійде до воєнного втручання". Путін же, як зазначає автор, "не відчуває жодних докорів сумління в реалізації своїх інтересів".

Утім, глави європейських країн "дали зелене світло на продовження чинних економічних санкцій ще на шість місяців", йдеться далі. Незважаючи на те, що "напередодні саміту глава словацького уряду Роберт Фіцо висловився проти них, та й не цілком ясно видається майбутнє американських санкцій проти Москви за Дональда Трампа, французький президент Олланд і канцлер Німеччини Меркель зробили наголос на тому, що недостатня реалізація мінського протоколу унеможливлює скасування санкції".

Санкції, як нагадує видання, запроваджено в 2014 році через агресивну політику Росії стосовно України. Приводом до кризи стала Угода про асоціацію України з ЄС. У четвер угода знову стала предметом нових запеклих дискусій у Брюсселі. Так, у квітні нинішнього року громадяни Нідерландів на референдумі проголосували проти ратифікації угоди. Тепер же голландському прем'єр-міністру Марку Рютте все ж вдалося "змусити своїх колег по ЄС прийняти додаткову угоду, яке розвіє побоювання, що з'явилися напередодні референдуму, і все ж дозволить голландцям ратифікувати угоду".

"Під загрозою - європейський консенсус з приводу протидії Путіну" - зауважує в заголовку Financial Times.

"Франсуа Фійон, правоцентристський фаворит перегонів за пост наступного французького президента, розгойдав крихкий європейський консенсус з приводу Росії своїми нападками на "емоційний" підхід до президента Володимира Путіна, - повідомляють Алекс Баркер, Артур Біслі і Стефан Вегстіл. - У кулуарах саміту ЄС, скликаного з метою продемонструвати рішучість Європи протистояти дедалі сильнішій агресії Путіна, Фійон вловив, що між країнами Заходу нагромаджуються розбіжності з цього питання".

"Лагідне ставлення Фійона до Росії і його зацікавленість у переговорах з нею виявилися на тлі виниклих у лідерів ЄС труднощів з утриманням єдиного фронту з питань від надання підтримки Україні до гуманітарної кризи в другому за величиною місті Сирії, що викликало обурення в усьому світі", - йдеться у статті.

"Кілька країн, включаючи Італію, Угорщину, Словаччину і Грецію, давно вже скаржаться на втому від санкцій і закликають до нового підходу до Росії. Їхні позиції зміцняться, якщо Фійон (...) змінить Франсуа Олланда в 2017 році", - припускають автори.

"У Брюсселі Франсуа Фійон вносить ясність у свої відносини з Путіним" - повідомляє в заголовку Le Figaro.

"Після кошмарів Алеппо Франсуа Фійон дистанціюється від Володимира Путіна: "Жодних, у мене немає жодних особистих відносин (з ним), я просто відчуваю велику повагу до Росії", - запевнив кандидат на президентських виборах на зустрічі з консервативними європейськими керівниками в Брюсселі", - передає автор статті Жан-Жак Мевель.

"Зустріч у Брюсселі стала першим європейським виходом переможця праймеріз", - зазначає журналіст.

"Сирійське питання і роль Росії в руйнівній облозі Алеппо розділили Європу. Саміт Євросоюзу мав вирішити в четвер після обіду питання про продовження економічних санкцій, накладених на Москву після анексії Криму та розв'язання війни на сході України. Цей момент був обраний лідером перегонів за місце в Єлисейському палаці, щоб внести ясність у свої взаємини з господарем Кремля. І заспокоїти європейських партнерів, які часом перебувають у стані розгубленості. "Нехай російського керівника звуть Володимир, Борис або Ігор, він виявляється керівником найбільшої країни в світі за протяжністю. Європа повинна мати довгострокову стратегію відносин з Росією, а не тільки діяти під впливом емоцій", - доводить Франсуа Фійон. Після п'яти років страждань сирійського народу він заявляє про провал західної дипломатії і головно європейської дипломатії", - йдеться в статті.

Путінське досьє, щодо якого Фійон дотримується значно гнучкіших позицій, ніж Меркель, "все ще залишається головним суперечливим питанням, хоча Фійон у четвер начебто зменшив свої амбіції", коментує Мевель.

Що робити далі з Сирією, як поводитися з Росією? Після падіння Алеппо німецькі політики шукають виходу з кризи, пише Die Zeit у матеріалі під заголовком: "Санкції лише маскують безпорадність".

"Захід припустився помилки і прорахувався - в цьому сходиться більшість німецьких політиків, які займаються зовнішньополітичними питаннями. (...) Завдяки російській та іранській підтримці Асаду не тільки вдалося втриматися в сідлі, а й домогтися вирішальних воєнних перемог".

Заходу так і не вдалося дійти спільної політики щодо Сирії. "Жахливим провалом світової спільноти" називає ситуацію в Алеппо зовнішньополітичний експерт фракції соціал-демократів у німецькому парламенті Нільс Аннен. Він висловлюється за юридичне опрацювання дій Росії в Сирії - за аналогією з Міжнародним трибуналом з колишній Югославії.

"Політика санкцій за останні роки не сприяла серйозній зміні російської позиції", - зазначає Штефан Лібіх, зовнішньополітичний експерт Лівої партії. Цю думку поділяє і Нільс Аннен: "Санкції лише маскують власну безпорадність". Експерт бачить можливість для співпраці з Росією, наприклад, в питаннях боротьби з "ІДІЛ".

Журналісти The Wall Street Journal Лоуренс Норман і Джуліан Барнс у середу взяли інтерв'ю у керівника зовнішньої політики ЄС Федеріки Могеріні.

На її думку, в тому, що стосується Алеппо, "є пряма відповідальність сирійського режиму і його союзників, Росії та Ірану, за гарантії безпеки для цивільних осіб".

На запитання, чи не турбує її те, що США можуть "перейти на інший бік", з позицій, які нині займає Європа, на позиції Росії, можливо, щодо Сирії, Федеріка Могеріні відповіла, що це питання може більшою мірою турбувати республіканців, аніж європейців.

"Мене дуже цікавить, як республіканці в Конгресі і в адміністрації знайдуть баланс в питанні Росії. Що стосується Європи, то ви дуже добре знаєте, що ми не вважаємо, що займаємо протилежну сторону щодо Росії. У нас є серйозні розбіжності з Росією, коли мова заходить про анексію Криму або конфлікту в Україні", - зазначила вона.

За словами Федеріки Могеріні, у Росії і ЄС є й інші розбіжності в питанні про Сирію. "У нас різні думки і про деякі інші питання, але є сфери, в яких ми вдало співпрацюємо з Росією", - сказала вона, навівши як приклад ядерну угоду з Іраном і мирний процес на Близькому Сході.

Федеріка Могеріні заявила, що санкції, напевно, будуть продовжені, підкресливши, що це питання, найпевніше, не викличе будь-яких суперечок. "Санкції існують. Їх було запроваджено, подовжено і вони триватимуть", - зазначила вона. "Річ не в санкціях як таких. Річ у реалізації Мінських угод та врегулюванні конфлікту в Україні", - пояснила керівник зовнішньої політики ЄС.

На запитання про те, чи можуть європейські санкції зберегти ефективність, якщо Трамп скасує американські, Федеріка Могеріні відповіла: "Я думаю, що рішення, яке ухвалить Європейська рада з санкцій, в будь-якому випадку, буде пов'язано з реальною ситуацією на сході України, а не з геополітичною динамікою".

"Крім того, є санкції, пов'язані з незаконною анексією Криму. Політика невизнання анексії Криму буде продовжена", - підкреслила вона.

Переклад Inopressa.ru