Близь­ко 40% п'ятирічних дітей у Великобританії ма­ють де­фек­ти емалі, і ли­ше кож­но­му де­ся­то­му з них сто­ма­то­лог пломбує зу­би. Ці дані зму­шу­ють аналітиків за­ду­ма­ти­ся про роз­роб­ку но­вих підходів до лікування ди­тя­чих зубів. Сьогодні сто­ма­то­ло­ги в кож­но­му кон­крет­но­му ви­пад­ку змушені по­кла­да­ти­ся тільки на влас­ну дум­ку і досвід при ухваленні рішення про лікування ди­ти­ни.

Про­фе­сор Мартін Тикл (Martin Tickle), співробітник Ман­чес­терсь­ко­го університету (University of Manchester), Великобританія, при цілеспрямованому опитуванні не ви­я­вив істотних відмінностей у кількості гост­ро­го зуб­но­го бо­лю або інфекції в лікованих і нелікованих мо­лоч­них зу­бах.

Ко­ли він роз­мов­ляв з бать­ка­ми всіх п'ятирічних дітей, які про­жи­ва­ють в районі пор­ту Ельш­мер (Ellesmere) і в Честері в 2003 році, він з'ясу­вав, що ли­ше 6% з них хотіли б, щоб лікар за­плом­бу­вав зу­би дитині при без­симп­том­но­му руйнуванні зубної тка­ни­ни. Але тре­ти­на батьків хотіла б, щоб дан­тист кон­тро­лю­вав стан ди­тя­чих зубів.

Як­що ди­ти­на страждає від се­рй­оз­но­го бо­лю і не спить че­рез це но­ча­ми, і бать­ки впевнені, що похід до сто­ма­то­ло­га поліпшить стан їх ди­тя­ти, то спра­ва за ви­бо­ром не стоїть. Але ко­ли руй­ну­ван­ня зу­ба не супроводжується гост­ри­ми симп­то­ма­ми, виникає сумнів: лікувати йо­го, як­що до 11 років, а то й раніше, він все од­но ви­па­де і заміниться постійним зу­бом.

Каміні Шах (Kamini Shah), дан­тист і по­чес­ний сек­ре­тар британської Асоціації лікування зубів (British Association for the Study of Community Dentistry), ска­за­ла: «Сьогодні є дві популярні прак­ти­ки лікування мо­лоч­них зубів.

Одні дан­тис­ти ду­ма­ють, що руй­ну­ван­ня мо­лоч­но­го зу­ба мо­же при­звес­ти до ви­ник­нен­ня силь­но­го бо­лю або відбитися на постійних зу­бах, то­му їх тре­ба лікувати. Інші вва­жа­ють, що плом­бу­ван­ня ма­ло чим допомагає в цьо­му ви­пад­ку, і то­му не ха­па­ють­ся відразу за бур. Як­що ма­люк ду­же прим­х­ли­вий, але має пов­ний рот безболісних дірочок, мож­на по­кри­ти їх фто­рид­ним ла­ком, а не плом­бу­ва­ти все підряд».

Лікар Шах ска­за­ла: «Це шлях, ко­ли лікар завойовує довіру ди­ти­ни. Та­ким чи­ном він перешкоджає фор­му­ван­ню вель­ми поширеної фобії зуб­но­го кабінету, яку відчувають май­же всі дорослі».