Гідроенергетика є однією з основоположних частин відновлюваної енергетики у всьому світі. Використання сили води для загальної користі відоме вже давно: спочатку це були водяні млини, гаті для сплаву лісу, а у наш час – виробництво екологічно чистої електроенергії.

Давні традиції використання гідропотенціалу існують і на Закарпатті. Гірські річки тут здавна застосовували для розвитку народного господарства, сьогодні, завдяки сучасним технологіям, цю практику вдається впроваджувати без шкоди для природи.

Враховуючи специфіку Карпатського регіону, найбільш прийнятним тут є будівництво маленьких дериваційних гідроелектростанцій на гірських річках, які працюють за рахунок перепаду висот, не потребують гребель, використовують природній водотік та не накопичують об’єми води. Це дозволяє й мінімізувати вплив на навколишнє середовище – додержання санітарного пропуску води (мінімальна кількість води, яка завжди залишається у річці та не може бути відведена) та облаштування рибоходів створює нормальні умови для життя та міграції водних організмів.

Приклади таких сучасних гідроспоруд діють на сьогодні і у Закарпатській області. Зокрема, найбільш досвідчений забудовник у цій сфері – група енергетичних компаній РЕНЕР, що займається будівництвом об’єктів альтернативної енергетики на території області. На рахунку компанії вже 8 реалізованих проектів загальною потужністю 42 МВт: 3 сонячні електростанції та 5 міні-ГЕС (МГЕС). Також у процесі будівництва ще 2 об’єкти: мікро- та міні-ГЕС, які будуть введені в експлуатацію до кінця 2018 року.
Станції відвідало чимало посадовців, експертів, делегацій та комісій як українських так і міжнародних, адже вони слугують взірцем екологічних підходів до реалізації гідропроектів.

Так, у кінці минулого року міні-ГЕС «Шипіт-2» з екскурсією відвідала й українсько-словацька делегація на чолі з Іриною Овчаренко – головою державного агентства водних ресурсів України. Експерти мали можливість оглянути станцію, а також форелеве господарство, що розташоване нижче за течією.

«У Європі є розвиненим комплексне використання водних ресурсів. Це те, до чого нам треба прагнути. І як приклад, ми знаходимося на міні-ГЕС і хочемо показати, що Україна також рухається в цьому напрямку. Є поєднання енергетичного комплексу роботи і рибогосподарського, тобто дві галузі працюють на одній річці одночасно і не конфліктують. У цьому і закладається суть інтегрованого управління. Це цивілізований прогрес по відношенню до річок», – прокоментувала поїздку пані Ірина.

Також у минулому році в рамках відзначення Дня Дунаю делегація високопосадовців відвідала сучасну міні-ГЕС «Брустурянка», яку група енергетичних компаній «РЕНЕР» побудувала у селі Лопухово на Тячівщині. Серед них: заступник Міністра екології та природніх ресурсів Микола Кузьо, представник ЄС в Україні Олександр Клітко, начальник управління експлуатації водогосподарських систем, енергозбереження та механізації Державного агентства водних ресурсів України В’ячеслав Розгон, начальник Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса Володимир Чіпак, очільник Закарпатського обласного центру з гідрометеорології Василь Манівчук та інші.

«Компанія «РЕНЕР» презентує екологічні підходи до будівництва власних об’єктів. Дуже важливо, що компанія є відкритою: будь-яка людина, будь-який фахівець може прийти і побачити, як працюють станції і наскільки дотримуються встановлені норми, які на сьогодні є в державі і навіть роблять більше того, що вимагається по законодавству», – ділиться враженнями Василь Манівчук.

Позитивно оцінюють реалізовані групою РЕНЕР гідроенергетичні проекти й за кордоном.
Адольф Денгг, проектант інженерного бюро в області гідроенергетики з міста Брунек, Італія: «Хоч Закарпаття є в 2 рази більше ніж Південний Тіроль, однак тут є дуже мало (лише декілька) побудованих ГЕС. Тому потенціал в сфері гідроенергетики є дуже великим.

Ми були запрошені компанією РЕНЕР для проведення огляду та оцінки місць для потенційного будівництва ГЕС. Це було близько 4-5 років тому. Це переросло в хорошу співпрацю. Для мене це було захопливо мати змогу проектувати ГЕС для України, а також познайомитися з людьми, поспостерігати за їхнім менталітетом.

В першу чергу, при плануванні об’єктів для України я притримуюся приписів та нормативів Італії, які є дуже високими – найвищими в ЄС. Крім того, згодом мої проекти адаптуються співробітниками РЕНЕР ще і до норм України».

Матіас Штайндл, технічний керівник фірми EN-CO, що спеціалізується на гідроенергетиці: «Співрпаця з групою РЕНЕР розпочалася  у 2014 році. Спочатку ми вели переговори стосовно будівництва станції «Брустурянка», в 2015 році запустили цей проект і закінчили його у 2016 році. На цьому проекті ми змонтували турбіну КАПЛАН потужністю 1 МВт. Хочу зауважити, що компанія РЕНЕР велику увагу приділяє новітнім технологіям, а також тому, щоб якомога мінімізувати вплив їхніх станцій на природу.
Це можу повністю підтвердити. При будівництві станцій використовують новітні технології, навіть тоді, коли це коштує дуже недешево!»

У 2015 році досвід Закарпаття з роботи міні ГЕС досліджували й фахівці- водники з усієї України.
Петро Бабій, начальник басейнового управління водних ресурсів річки Рось після відвідин міні-ГЕС «Шипот-2», каже, що потрапив у Європу. «Все зроблено капітально, естетично і взагалі вражає виробництво 1 МВт. Ніяких порушень не бачив. Все вписується у пейзаж, як це було 100 років тому назад», – захоплено коментує керівник.

На західній Україні небагато прикладів ефективної роботи міні-ГЕС, найбільш прогресивні об’єкти споруджено саме на Закарпатті.

Роман Михайлюк, начальник Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів, теж вражений від побаченого: «Наше населення та громадські організації з пересторогою ставляться до міні-ГЕС. Треба їхати до вас, треба дивитися. Як з новими технологіями,  не порушивши баланс, створити чудо і мати користь для місцевої громади».

У цьому ж році дві міні-ГЕС групи енергетичних компаній РЕНЕР, що розміщені за селом Тур’я-Поляна Перечинського району, відвідала група угорських експертів на чолі з Гашпаром Боднаром, директором Верхньотисянської дирекції водних справ Угорщини і водночас заступником уповноваженого уряду Угорщини з питань прикордонних вод з Україною. Українську делегацію представляв Володимир Чіпак, начальник БУВР Тиси та заступник уповноваженого уряду України з питань прикордонних вод з Угорщиною. Окрім того, присутніми були начальники відділів та департаментів, члени робочих груп із питань водного господарства на прикордонних територіях.

Як зазначив заступник уповноваженого уряду України з питань прикордонних вод з Угорщиною Володимир Чіпак: «Закарпаття має найбільший гідроенергетичний потенціал в Україні, але тут найгустіша річкова мережа. Тобто цей потенціал розпорошений по малих річках і потічках І сьогодні марити про великі плотини, про мільйони кубів непотрібно. Якраз приклад цих двох міні-ГЕС показує, як можна знайти оптимальний режим роботи з найменшою шкодою для довкілля і з вигодою для виробітку енергії. Ми дуже прискіпливо даємо технічні умови замовниками, дуже прискіпливо виконуємо перевірки під час будівництва. І я прийшов до висновку, що забороняти ГЕС не слід.

Треба на стадії підготовки, проектування природоохоронним організаціям придумати, як побудувати з найменшою шкодою для довкілля, подумати, які компенсаційні заходи вжити замовнику при будівництві і дати дозвіл. Я думаю, що інвестор піде назустріч і зрозуміє потребу компенсації довкіллю. От ця остання ГЕС на Шипоті вписується у масштаб, рельєф, і дивимося, які ощадливі технології вибрані для довкілля. По-друге, у деякій мірі ці об’єкти можуть бути об’єктами сільського туризму, аби показати людям, як можна обачливо використовувати той потенціал. Тут вода тече, тут енергії дуже багато...».

Єднання технологій і природи визнав також Гашпар Боднар: «Найголовнішою метою сьогоднішнього візиту є підготовка протоколу ради уповноважених Європи, яка планується у найближчому майбутньому. Будуть одночасно розглядатися питання протипаводкового захисту, захисту внутрішніх вод, питання гідрометеорології водних ресурсів, а також охорони якості прикордонних вод. Ці гідроелектростанції є добрим прикладом споруд, які можна побудувати, водночас залишаючись у гармонії з природою і зберігаючи ті природні умови, які наразі тут є. Колеги надали нам інформацію про цей комплекс споруд, про те, яка мета їх спорудження, а також ми сподіваємося, що це матиме позитивний вплив на тутешнє населення та розвиток місцевості у майбутньому».

Усі експерти погоджуються з думкою, що реалізація гідроенергетичних проектів на Закарпатті можлива тільки з додержанням культури будівництва міні-ГЕС та використанням сучасних технологій. Як свідчить світовий досвід, мала гідроенергетика успішно діє на благо суспільства, виробляючи «чисту» енергію та вносячи свій вклад у поступове заміщення джерел енергії, що працюють на викопних джерелах енергії