Національне управління океанографії та атмосфери США оголосили про початок Ель-Ніньо, кліматичного режиму, який з’являється кожні два-сім років і підвищує глобальну температуру. Про це пише The Economist

Ель-Ніньйо, ймовірно, буде сильним. Останній такий цикл був у 2014-16 роках, і він був руйнівним у країнах, які постраждали найбільше. Посухи призвели до того, що виробництво продовольства в Південній Африці впало до 20-річного мінімуму та викликало одну з найгірших лісових пожеж в Індонезії. У той же час тепліша та вологіша погода сприяла захворюванню по всій Південній Америці, включаючи найгірший спалах інфекцій, викликаних вірусом Зіка за 65 років.

Гуманітарні організації попереджають про загрози продовольчій безпеці та санітарії, а також про спалахи захворювань, включаючи малярію, лихоманку денге та холеру, у значних частинах Африки та Південної Америки. У Південно-Східній Азії, ймовірно, спостерігатиметься надмірно спекотна та суха погода. Пожежі в Індонезії можуть вплинути на якість повітря в Азії.

Якими б страшними не були ці небезпеки, до деяких із них можна підготуватися ще до того, як вони вдарять. Сезонні прогнози набагато надійніші, ніж у 2014-16 роках. Це може допомогти скерувати кошти, щоб, наприклад, завчасно покращити інфраструктуру водопостачання або зміцнити будівлі в регіонах, які, ймовірно, постраждають від шторму, а не після того, як трапиться лихо.

Також по темі: Американські вчені з НОАА підтвердили початок Ель-Ніньо, яке може призвести до того, що 2024 рік стане найспекотнішим в історії

Деякі агенції з надання допомоги справді використовують кращі прогнози, щоб почати планувати наперед. Міжнародна федерація Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, наприклад, зараз проводить програми попередження в 17 країнах і має на меті, щоб до 2025 року чверть свого фінансування на ліквідацію наслідків стихійних лих було витрачено заздалегідь. Всесвітня організація охорони здоров’я почала співпрацювати з Всесвітньою метеорологічною організацією, щоб вона могла успішно передбачити, куди краще розподілити медичне обладнання та персонал.

Проблема в тому, що багато країн, які понесуть на собі основний тягар наслідків Ель-Ніньо, все ще відчувають наслідки попередніх катастроф. Деякі з них пов’язані з минулими епізодами екстремальних посух і повеней, інші – із затяжними наслідками COVID-19 і стрибком цін на продукти харчування, спричиненим війною в Україні. Це нагадування про труднощі боротьби зі зміною клімату: стреси наростають швидко і не даючи урядам і суспільству достатнього часу для відновлення.

Хто б не платив за рахунки, економити на витратах сьогодні, коли існує ймовірність катастрофи завтра, є помилковою економією.