Уряд Шотландії визначить конкретні терміни і формулювання питань для другого референдуму про незалежність країни від Великої Британії в найближчі декілька тижнів і фактично запустив підготовку до нового референдуму, повідомило видання The National.

Опитування показують, що кількість шотландців, які виступають за незалежність, зростає — їх вже більше, ніж тих, хто хоче залишитися у складі Великої Британії. Так, дослідження, проведене тим же агентством Savanta ComRes 4-9 лютого 2021 року показало, як зазначило видання The Scotsman, що незалежність підтримують 47% громадян, проти неї виступають 42%, а ще близько 10% поки не визначилися.

Шотландці стурбовані, зокрема, тим, що не зможуть постачати свої морепродукти на ринки ЄС — через появу митних бар’єрів з Великою Британією після вступу Brexit в силу, вказує The Guardian. При цьому видання наводить витримки з лютневої доповіді Лондонської школи економіки і Міського університету Гонконгу, в якому говориться, що вихід з Великої Британії вдарить по шотландській економіці у два-три рази сильніше, ніж Brexit. На британців припадає 61% шотландського експорту і 67% імпорту, що приблизно в чотири рази більше, ніж обсяг шотландської торгівлі з ЄС.

У відповідь міністерка економіки Шотландії Фіона Хіслоп заявила, що у незалежності є далекосяжні переваги: “Як незалежний член ЄС, вільний від шкоди, завданої Brexit, Шотландія стане частиною величезного єдиного ринку (ЄС), який в сім разів перевищує розмір ринку Великої Британії”.

Як зразок Хіслоп привела економіку Ірландії: “У реальному світі, завдяки членству в ЄС, незалежна Ірландія різко знизила свою торгову залежність від Великої Британії, диверсифікувавши економіку в бік Європи. І в ході цього процесу її національний дохід на душу населення перевищив дохід у Великої Британії”.

За даними Світового банку на 2019 рік, Ірландія знаходиться за цим показником на четвертому місці в світі (62 210 доларів на душу населення). Велика Британія — на 20-му місці (42 370 доларів на душу населення). У 1973 році, коли Ірландія вступила в ЄС, вона у півтора рази поступалася Великій Британії.

Однак, пише The Economist, голосування може наштовхнутися на правову перешкоду: теоретично легітимний референдум можливий тільки з санкції Лондона. Британський уряд на чолі з Девідом Кемероном надав такий дозвіл на референдум 2014 року, проте Борис Джонсон заявляє, що такого дозволу не дасть.

Про це йдеться у розділі 30 прийнятого парламентом Великої Британії у 1998 році закону про створення парламенту Шотландії, який має обмежене право приймати на території Шотландії власні закони і регулювати оподаткування.

За словами Ніколи Стерджен, першої міністерки Шотландії, вона обійде цю перешкоду: голосування буде оформлено як “консультативний референдум”, право на організацію якого у шотландського самоврядування є. І шотландський уряд буде “рішуче протидіяти” будь-яким юридичним запереченням з боку уряду Великої Британії з цього приводу, пообіцяла вона. В результаті суперечку про легітимність референдуму сторони вирішуватимуть у Верховному суді, повідомляє The Economist. І навіть якщо він визнає його проведення законним, то зовсім не факт, що правовим наслідком “консультативного референдуму” стане реальна незалежність.