Президент України Петро Порошенко привітав поетесу Ліну Костенко з 85-річним ювілеєм, опублікувавши на своїй сторінці Facebook уривок з її поеми "Маруся Чурай", за яку незадовго перед здобуттям Україною незалежності вона отримала Шевченківську премію.

"Про одну з найскромніших і найвеличніших постатей сучасної України скажу словами, які вона сама вклала в уста гетьмана Хмельницького про Марусю Чурай", - написав президент, процитувавши рядки з поеми:

Її пісні - як перло многоцінне,

Як дивен скарб серед земних марнот.

Тим паче зараз, як така розруха.

Тим паче зараз, при такій війні, -

Що помагає не вгашати духа,

Як не співцями створені пісні?

І ще, згадуються слова з "Берестечка":

Є боротьба за долю України,

Всі інше - то велике мискоборство.

"Довгих Вам творчих років, Ліно Василівно!" - додав Порошенко.

Довідка

Костенко Ліна Василівна (1930 р.н.) - українська письменниця-шістдесятниця, поетеса.

Народилася 19 березня 1930 року у Ржищеві (нині Київська область, Україна) в сім'ї вчителів. У 1936 році родина перебралася до Києва, де Ліна закінчила середню школу №123. Навчалася в Київському педагогічному інституті, Літературному інституті імені О. М. Горького, який закінчила в 1956 році.

Ліна Костенко була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на рубежі 1950-1960-х років.

Збірники її віршів "Проміння землі" (1957) і "Вітрила" (1958) викликали інтерес читача й критики, а книга "Мандрівки серця", що вийшла в 1961 році, не тільки закріпила успіх, а й показала справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім'я серед визначних майстрів української поезії.

Обмеження свободи творчої думки, різні "опали" в часи комуністичного застою призвели до того, що досить тривалий час вірші Костенко практично не потрапляли до друку. Але саме в ті роки поетеса, незважаючи ні на що, посилено працювала, крім ліричних жанрів, над романом у віршах "Маруся Чурай".

Книги Костенко "Над берегами вічної ріки" (1977), "Маруся Чурай" (1979), "Неповторність" (1980) стали небуденними явищами сучасної української поезії.

Перу поетеси належать також збірка поезій "Сад нетанучих скульптур" (1987) та збірка віршів для дітей "Бузиновий цар" (1987).

У 2010 році вийшло її перший великий прозовий твір - роман "Записки українського самашедшого", тему якого видавець Іван Малкович визначив, як "український погляд на світове божевілля".

Твори Ліни Костенко перекладено англійською, білоруською, естонською, італійською, литовською, німецькою, російською, словацькою та французькою мовами.

На люди з'являється вкрай рідко, веде усамітнений спосіб життя. Сьогодні Ліна Костенко живе в Києві.