Хижаки спускаються в села навіть посеред білого дня. Загризають худобу, найчастіше кіз і домашніх собак.

Місцеві жителі посилюють засоби безпеки: зводять нові огорожі та ставлять міцні засуви на хлівах. Намагаються постійно вести нагляд за конями, козами, коровами й вівцями.

Лемки пов’язують цьогорічне нашестя вовків із тим, що мисливці-браконьєри вибили в лісі дичину й хижакам нема чого їсти. «Карпатський об’єктив» поцікавився в експертів, чому на Закарпатті розвелося так багато вовків і чим це нам загрожує.

"У нашому селі люди живуть з корів – молоко жінки возять на ринки Ужгорода, – розповідає Михайло Герзанич із села Тихий на Великоберезнянщині. – Селяни тримають мінімум по три корови, а то й п’ять чи сім. Череди в нас нема, худобу з тронками на шиї просто виганяють на випас на місцеві схили. Увечері корови повертаються самі. Але тепер мусимо остерігатися, бо два тижні тому вовки заїли телицю в одного ґазди. Тому випасаємо товар у загородах, і хтось обов’язково наглядає".

Екскурсовод Олена Кудря нещодавно відвідала село Сухий, що сусідить із Тихим. Воно відоме монаршим скитом, туди за розрадою до гірських святих отців прямують з усього Закарпаття, та й туристи люблять заїжджати.

"Монастир стоїть на узліссі, на горі, – розповідає гід. – Це невелика церква, келії та приміщення для паломників. Минулого разу ми звернули увагу на те, що подвір’я обителі обгороджене. Зробили комплімент з цього приводу настоятелеві отцю Паїсію. А він віджартувався, мовляв, це в нашого монаха нерви не витримали, і він за день обитель огорожею обніс. А було так: монахи разом із настоятелем виїхали в нагальних справах з монастиря, а один чернець залишився. Уночі вовки так нестерпно вили, що наступного дня він самотужки обніс територію обителі сіткою-ратицею. Також, пригадую, директор кузні Гамора розповідав нам, що в Лисичеві на Іршавщині нині розвелося стільки вовків, що місцеві мисливці випросили дозвіл на відстріл, бо несила терпіти збитки від хижаків. Один із ковалів на Гаморі, також мисливець, хвалився, що якось за день убив 12 вовків".

Федір Костик, власник агросадиби в селі Вишка на Великоберезнянщині, пов’язує цьогорічне нашестя вовків із тим, що хижакам нема чого їсти.

"Браконьєри вибили в лісах усю дичину, от і спускаються в села вже тепер, бо раніше приходили в снігах, – розповів він. – У нас у Вишці найчастіше заїдають собак – вони на ланцюгах, то й не можуть втекти. Другі за чисельністю жертви – це домашні кози. Слава Богу, випадків нападу на людей, корів чи коней не було".

Спеціалісти ж з управління лісового господарства серед причин нашестя вовків називають надто велику кількість заповідних зон на Закарпатті, де заборонене полювання (поблизу цих сіл на Великоберезнянщині, до речі, знаходиться Національний заповідний парк «Стужиця»), а також міграцію вовків у нашу область із сусідніх країн. Ще одна причина збільшення кількості хижаків – це схрещення вовків із здичавілими собаками. Це новий вид вовків, які не бояться людей і сміливіше приходять у села.