Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель заявив, що енергетична криза 2022 року стала поворотним моментом у відносинах між Євросоюзом та росією. Про це йдеться у його блозі 2 січня.

"володимир путін, очевидно, вважав, що сильна залежність ЄС від імпорту російських викопних енергоресурсів, зокрема газу, дозволить йому розколоти ЄС, позбавивши його можливості активно підтримувати Україну", – йдеться в дописі Борреля.

Ставка путіна не спрацювала, запевнив дипломат.

Він написав, що росія почала шантажувати Євросоюз ще у 2021 році, обмеживши постачання газу за чинними довгостроковими контрактами.

Після 24 лютого 2022 року шантаж посилився, і це спровокувало величезні проблеми для ЄС.

У серпні 2022 року вартість газу на хабі в Нідерландах перевищили 300 євро за МВт-год у порівнянні з 20 євро у 2020 році. Одночасно Європа зіткнулась з кризою на ринку електроенергії через неполадки на французьких атомних електростанціях та низький виробіток на гідроелектростанціях у зв'язку з посухою.

Подвійна криза призвела до швидкого зростання цін на енергоносії як для бізнесу, так і для населення ЄС. Але Євросоюз вистояв і не піддався на шантаж путіна, наголосив Боррель

"Особливо цікаво відзначити, як швидко відреагувала Німеччина. Імпорт російського газу скоротився з 55% від загального обсягу на початку 2022 року до нуля. Імпорт нафти – з 40% до нуля", – йдеться в блозі.

"Це поворотний момент у відносинах між ЄС та росією, які досі багато в чому залежали від енергетичного питання", – вважає Боррель.

При цьому він попередив, що енергокриза ще не завершилась: ціни на енергоносії, хоч і повернулись на довоєнний рівень, залишаються високими, і 2023 рік може бути непростим з точки зору забезпечення Європи газом.