Перехід з національної валюти форинта на спільну європейську валюту євро підтримують 69 відсотків угорців. Таке рішення підтримують і у Румунії – тут за перехід до єврозони висловились 75 відсотків опитаних громадян.

Такі результати опитування серед мешканців країн, які ще не використовують євро як валюту, а саме Болгарії, Чехії, Хорватії, Угорщині, Польщі, Румунії та Швеції.

За даними видання, Хорватія прагне вступити до єврозони з січня наступного року.

Найменше за введення євро виступають чехи (33%) та шведи (43%). І це у той час коли форинт різко впав по відношенню до євро, чеська крона навпаки зросла на 20%, а польський злотий – на 10% за останні 15 років.

Серед семи країн ЄС, які ще не використовують спільну валюту, угорці найменше використовують банкноти та монети євро: 81% респондентів в Угорщині проти 89% у Швеції та Хорватії.

Чи “стрибнуть” ціни після введення євро?

У шести країнах більшість респондентів побоюються підвищення цін після введення спільної валюти. Єдиним винятком є Угорщина. Тут більшість опитаних вважає, що зміна валюти не обов’язково призведе до підвищення цін. В Угорщині частка респондентів, які вважають, що введення євро обмежить національну економічну політику також найнижча – 24%, тоді як у Швеції – 67%.

Наразі в Угорщини не вистачає політичної волі для виконання необхідних умов переходу на євро. За словами прем’єр-міністра Віктора Орбана приєдання Угорщина до єврозони – питання не років, а скоріше десятиліть. Тим часом опозиційні партії нещодавно домовилися виконати необхідні умови для введення євро протягом наступних п’яти років, якщо вони переможуть на парламентських виборах у квітні 2022 року.

Держава і Центральний банк Угорщини виграють від слабкого форинта, але населення страждає від його наслідків, як показав приклад валютних позичальників.

Тим часом лев у Болгарії та куну в Хорватії євро замінить вже через рік, Румунія також готується до цього переходу.

Нагадаємо, уряди Центральної та Східної Європи працюють над тим, щоб спинити різке зростання цін на продукти харчування. Інфляція спричинила зростання цін на сировину в Європі та за її межами. Але проблема особливо серйозна в Центральній та Східній Європі, де заробітна плата загалом нижча, ніж на Заході.

Підвищення цін для частини урядів стали справжнім головним болем ще й тому, що ситуація виникла під час активної політичної боротьби. Так, наприклад, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан планує переобратися у квітні. Тому від почав жорстку політичну боротьбу з об’єднаною опозицією, яка прагне його усунути.