Прийняття закону - крок для перемовин про членство України в ЄС.

Президент Володимир Зеленський підписав закон про посилення фінансового моніторингу PEP (політично значущих осіб).

Згідно з інформацією на офіційному сайті Верховної Ради України, сьогодні, 26 жовтня, прийнятий парламентом закон №9269д повернуто з підписом від Президента України.

Своєю чергою народний депутат Ярослав Железняк у Telegram нагадав, що "головна новація закону -  замість трьох років після посади, топ-посадовці (PEP) будуть фактично мати довічний статус РЕР. Точніше рік+ потім "ризикоорієнтований підхід".

За його словами, одночасно законопроектом посилюється відповідальність суб’єктів первинного фінмоніторингу (наприклад, банків) за необґрунтовану відмову користувачам фінансових послуг.

"Закон має бути зарахований як виконання вимог МВФ (14-ий structural benchmark, який мав бути виконаний до кінця вересня поточного року). Також це був крок для початку перемовин про членство України у ЄС", - зауважив Железняк.

Як повідомлялося, закон про посилення фінансового моніторингу PEP (політично значущих осіб) Верховна Рада ухвалила у другому читанні 17 жовтня. "За" проголосували 276 депутатів.

Тоді Железняк зазначав, що редакція затверджена до другого читання відповідає стандартам AML/CFT та буде зарахована як виконання вимог МВФ. Він додав, що також це останній крок для початку перемовин про членство України у ЄС.

Які особи є політично значущими

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, в Україні політично значущими особами визначено фізичних осіб, які є національними, іноземними публічними діячами та діячами, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях.

Ухвалені у 2022 році законодавчі зміни обмежили термін визнання політично значущих осіб трьома роками. Тобто, після спливу трирічного строку з дня припинення виконання визначних публічних функцій всі такі політично значущі особи втрачають цей статус.

Відповідно суб’єкти первинного фінансового моніторингу (СПФМ) стосовно цих осіб не зобов’язані здійснювати певні заходи щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Але такі норми не відповідають міжнародним зобов’язанням, які взяла Україна на шляху інтеграції до Європейського союзу. Тому ухвалений закон покликаний усунути цю невідповідність.