Велика кількість мінеральних джерел є одним з основних природних багатств Закарпаття. На сьогодні тут нараховується 67 основних родовищ мінеральних вод, із них 58 – питних.

Територія краю насичена найрізноманітнішими родовищами, багато з яких перебуває у законсервованому або занедбаному стані, повідомив на своїй сторінці в мережі Фейсбук ужгородець Юрій Ломакін.

Бювети та свердловини мінеральних вод часто знаходяться на балансі селищних рад і є ресурсом загального громадського користування. Відповідно у селах, бюджет яких дозволяє не тільки підтримувати їх, а й використовувати з лікувальною метою - вони підтримуються у належному стані, а подекуди, навіть є джерелом прибутку.

Але бувають випадки, коли джерела знаходяться посеред лісу і окрім місцевих мешканців дуже мало хто знає про їх існування та лікувальний ефект. Про одне з таких джерел сьогодні і піде розмова.

Село Сіль. Багатьом відоме тим, що у 1866 на околиці сіл Сіль та Княгиня впав найбільший в Європі метеорит, залишки якого знаходяться в експозиції обласного краєзнавчого музею, а також у музеях Відня та Москви. Село засноване на початку XVII століття і згадується в письмових джерелах під назвою Соляне Поле.

При виїзді із села, метрів за 200-250 за поворотом на Княгиню по лівому боку траси можна побачити інформаційну табличку про мінеральні джерела "Пудроссольскі води" із схемою їх розташування. Саме тут й починається стежка, якою виходимо до річки Уж. Бачимо перед собою шаткий підвісний місток. Вперед. На іншому березі трішки піднявшись угору ми бачимо перед собою залізнічні колії, які необхідно перейти. Будьте обережні і дотримуйтесь всіх необхідних правил безпеки. Якщо бачите протитанкові надовби лінії Арпаду поблизу колії - ви рухаєтеся у правильному напрямку.

Підіймаємося стежкою вгору і відразу впираємося у розподільний щит на електричному стовпі, трохи далі - залишки підірваного ДОТу. Ми практично на місці. Якісь 20-30 метрів і ми бачимо перед собою 2 джерела з табличками, на яких описується склад води та її дія на організм людини. Поруч залишки кам’яної купелі, побудованою ще за часів Австро-Угорщини.

Завдяки розташуванню соляних пластів біля підніжжя гори з під землі б'є дуже солоне мінеральне джерело з водою «іржавого кольору», яка зовнішнім виглядом нагадує воду з джерела у Боздоському парку в Ужгороді. За словами місцевих - ця вода має унікальну здатність виліковувати від багатьох шлункових захворювань.

Поруч розташовано ще одне джерело - і просто диву даєшся, якщо спробувати воду з двох джерел по черзі - настільки вони різні за смаком. Вода в ньому кристально чиста - без найменшого присмаку солі. Рівень мінералізації у "солоному" джерелі сягає показника у 13 мг/л, а у тому, що поруч - 2 мг/л.

Покидаючи джерело зустріли місцевих мешканців, які кажуть що майже щодня використовують воду, але при цьому відмітили, що добиратися дуже незручно. Особливу увагу звернули на напіврозвалений підвісний міст, про який я розповідав вище. Влітку практично усі долають цей шлях вбрід, адже річка у цьому місці неглибока, а скористатися містком бажає далеко не кожен.

Вживати таку воду з лікувальною метою доцільно лише за призначенням лікаря. А ось спробувати її на смак, або набрати з собою подорожуючи, замість звичайної буде дуже навіть корисно та цікаво. Для тих же, хто забажає знайти джерело за допомогою GPS-навігатора - його координати 48°56'52.2"N 22°30'31.8"E