Президент України Володимир Зеленський дав завдання міністру з питань стратегічних галузей промисловості Олександру Камишіну – розробити високотехнологічну збройову промисловість.

Понад місяць війська рф намагались захопити один з бункерів поблизу Авдіївки, проте кожного разу їх зустрічав кулеметний вогонь. Коли, зрештою, окупанти зайняли позицію, завдяки великій чисельності армійців, вони побачили, що стримувало їх увесь цей час.

Їх єдиний ворог лежав розгромлений, перетворившись на купу металу та дроту.

"Там була лише кулеметна вежа з камерою та приладом нічного бачення, жодного нашого солдата", — сказав в інтерв’ю The Times міністр стратегічних промислових виробництв України Олександр Камишін.

Він додав, що це була частково дистанційно керована, частково автономна безпілотна система і українські воїни лише час від часу приходили до позиції, аби провести ремонт та перезарядити цю вежу. Оператор сидів в іншому місці.

У виданні зауважили, що Зеленський поставив завдання Камишіну – розробити озброєння, яке б перехитрило російський арсенал.

Ключем до цього є масове виробництво автономної зброї, що керується штучним інтелектом, щоб мінімізувати втрати ЗСУ.

"Цього року ми побачимо, як штучний інтелект стане частиною гри, цього року ми побачимо запуск автономних наземних систем", — зауважив Камишін.

Після двох років повномасштабної війни арсенали Заходу значно зменшились, тоді як виробничі потужності не встигають за потребами України.

Європа не виконала обіцянки надати мільйон боєприпасів до березня 2024 року. Тож Камишін очолює ініціативу поєднати українську винахідливість із багатством Заходу, пропонуючи випробування на полі бою та інновації збройовій промисловості, яка намагається пристосуватися до сучасних вимог тривалої звичайної війни.

Міністр зазначив, що на цей час жодна з країн Заходу не може конкурувати з російською збройовою промисловістю часів війни

Водночас Камишін запевнив, що Україна створила потенціал, який може служити не лише ЗСУ, а й решті Європи.

"Десятиліттями всі нехтували танками та артилерією, а західні компанії намагаються розвивати заводи та склади, щоб виробляти їх достатньо. Але вони можуть фінансувати тут (в Україні) закупівлі та виробництво", – додав він.

Під його керівництвом українська збройна інфраструктура розвинулася до такого рівня, що вона вже може виробляти більше зброї, ніж може дозволити собі закупити уряд.

"Наша збройна промисловість вже розвивається швидше, ніж у будь-якій іншій країні, і війна допомагає західним компаніям випробувати свої нові моделі, доводячи, як вони поводяться на полі бою", — зауважив Камишін.

За його словами, можливість виготовляти зброю є, проте це важко реалізувати, якщо немає фінансування чи закупівель.

Він додав, що рф десятиліттями інвестувала у виробництво озброєння і має величезний бюджет закупівель. Аби Україна могла конкурувати з агресором, потрібно десятки мільярдів доларів.

Україна та НАТО все ще потребуватимуть артилерії, танків і бойових машин піхоти, та ЗСУ не в змозі конкурувати з росією у питанні втрат у живій силі. Саме тому українська армія повинна мати більше озброєння, яким можна було б керувати дистанційно.

Камишін пояснив, що Україна намагатиметься відійти від війни дронами до війни безпілотних систем.

"На цей час у нас понад дві сотні компаній, які виробляють речі, які літають, атакують над водою, йдуть на землю — все від найдешевших FPV (дронів для перегляду від першої особи) вартістю 350 доларів до тих речей, які літають до санкт-петербурга”, – сказав міністр.

Україна вже заявила, що цього року виготовить мільйон дронів-камікадзе, але їх можна глушити за допомогою радіоелектронної боротьби, її радіус дії обмежений радіогоризонтами та невеликими корисними навантаженнями до 3 кг.

Тим чсом безпілотні наземні транспортні засоби, такі як Ratel, який може запускати 35 кг вибухівки під танк або в бункер, або Ironclad – броньована гарматна вежа з дистанційним керуванням на колесах – уже будуються та випробовуються на полі бою, хоча ще не масштабне виробництво.

Це лише питання часу, коли на них буде встановлено програмне забезпечення, яке дозволить їм приймати рішення, коли їхні оператори перебувають поза зоною дії радіозв’язку або їх контрольна частота заглушена.

"Технічно вже можливо створювати повністю автономні безпілотники, які будуть злітати і йти в заданий сектор поля бою, ідентифікувати цілі, вибирати найпріоритетнішу ціль і виконувати по цій цілі", — сказав Ярослав Ажнюк, виконавчий директор Fourth Law AI., української компанії оборонних технологій.

За його словами, рф вже використовує подібні технології на полі бою, тому Україні потрібно давати відсіч.

На цей час озброєння тестують, проте, впевнений Ажнюк, цьогоріч вони будуть поширюватись.

Нейронні мережі можуть допомогти розшифрувати ворожу активність, координувати численні атаки автономних транспортних засобів, розраховувати маршрути нападу та ексфільтрації та навіть вчитися на їхніх помилках на полі бою.

Апаратне забезпечення вже створено, додав Ажнюк, і необхідні чипи доступні на комерційних ринках. Україні потрібно лише розробити програмне забезпечення, приєднати та інтегрувати компоненти.

Хоча виробництво такої нової зброї можливе, зробити це за короткий проміжок часу, щоб конкурувати з росією, буде складно, навіть за підтримки західних компаній.

Тревор Тейлор, директор програми з питань оборони, промисловості та суспільства аналітичного центру Королівського інституту об’єднаних служб, сказав, що для збільшення виробничих потужностей Україні потрібно також мати більшу робочу силу, обладнання, постачання необхідних компонентів.

"Це займе деякий час, і чим більше буде збільшення виробництва, тим довше це займе — щонайменше 18 місяців", – додав він.

Безпосередність потреби України може дозволити їй рухатися швидше, ніж Захід, будучи більш експериментальним і менш схильним до ризику. Однак є практичні проблеми, які слід взяти до уваги, включаючи зобов’язання ООН заборонити летальну автономну зброю до 2026 року.

У той час як західні оборонні компанії поділятимуть акцент України на розбудові спроможностей для боротьби з росією, ризик для іноземного персоналу, який працює на стратегічних підприємствах, є значним, і без них це буде боротьба за викорінення корупції, яка для років стримували українську збройову промисловість.

Проте Камишін вказує на нові моделі управління як потенційний вихід зі старої звички.

"За минулий рік в українському оборонно-промисловому комплексі не було жодного скандалу — ми запровадили найкращі принципи корпоративного управління. Наприклад, “Укроборонпром” має наглядову раду з громадянами США та Європи, а спільне підприємство “Рейнометалл-Укроборонпром” має окрему наглядову раду з міжнародними представниками", – заявив Камишін.

Призначення на посади в державних компаніях здійснюється шляхом відкритого набору персоналу групами, до складу яких входять представники посольств, наприклад Великої Британії, а також антикорупційних груп.

"Ми будуємо прозору, відкриту та підзвітну галузь. Ми робимо свою частину, тепер ми просимо країни-партнери виділити частину своїх військових контрактів на наші заводи. Допоможіть нам допомогти вам", — наголосив Камишін.