«Справедливі виплати» без підвищення: що насправді заклали для військових у бюджет 2027.

«Закриють діру, але збільшення не буде. Все як в цьому році», — так нардеп Ярослав Железняк підсумував відповідь міністра фінансів Сергія Марченка на запитання про підвищення зарплат військовим у держбюджеті 2027.

The Page з’ясовує, чи очікувати військовим підвищення грошового забезпечення, якого не було вже п’ять років, і кому дійсно заклали більші зарплати.

Ми передбачили достатній бюджетний ресурс для того, щоб забезпечити справедливі виплати військовослужбовцям», — заявив міністр фінансів Марченко під час представлення проєкту бюджету у Верховній Раді.

За його словами, збільшений ресурс дасть змогу продовжити «реформи і заходи», запроваджені у 2026 році.

На грошове забезпечення, як сказав міністр, передбачено 1,08 трлн грн — на 338 млрд грн більше. Проте «справедливі виплати», про які говорить Марченко, фактично означають збереження ситуації 2026 року, а не нове підвищення базового грошового забезпечення.

Проте, й у 2026 році загального підвищення саме грошового забезпечення військовослужбовців також не було. А навіть на те підвищення, яке запровадили через доплати, до кінця цього року немає коштів.

Яке підвищення військовим насправді запровадили у 2026 році

Питання про підвищення військових виплат уряд у 2026 році розв’язав не через загальне збільшення базового грошового забезпечення, а шляхом запровадження кількох різних механізмів:

    базове грошове забезпечення всім військовослужбовцям загалом не підвищували;
    додаткові бойові й тилові винагороди збільшили залежно від місця та характеру служби;
    запровадили нову контрактну модель, яка передбачила окремі стимули для тих, хто укладає контракти на визначений строк;

Нові бойові виплати поширили не лише на нових контрактників, а й на мобілізованих і чинних військовослужбовців. Ресурс на перший етап змін Міноборони обіцяло знайти всередині власного бюджету через аудит, економію на закупівлях і боротьбу з корупцією.

З 1 червня 2026 року постанова Кабміну №768 запровадила додаткові винагороди: зокрема 10 тис. грн для небойових і тилових посад із мінімальною загальною виплатою 30 тис. грн, а також окремі виплати за виконання визначених завдань. Але посадові оклади та оклади за військовими званнями уряд не змінив.

Саме тому збільшення загальної суми грошового забезпечення не можна автоматично називати підвищенням зарплат усім військовим. Адже грошове забезпечення складається з базових окладів, надбавок, доплат, премій і додаткових бойових винагород. А уряд збільшив окремі надбавки та запровадив нові контрактні стимули, але не підняв базу для всіх.

Спочатку уряд визнав дефіцит, а потім запровадив нові точкові виплати

Проблема з грошовим забезпеченням виникла в 2026 році не через запуск нових контрактів і доплат. Ще 12 травня, коли уряд готував зміни до бюджету-2026, оголосили про необхідність додати 174,3 млрд грн на грошове забезпечення військовослужбовців.

10 червня Верховна Рада ухвалила ці зміни. Йшлося про оплату праці з нарахуваннями в усьому секторі безпеки й оборони та підтримання чинного рівня виплат, а не про фінансування нової контрактної моделі.

Але навіть це дофінансування проблему не закрило. 11 червня стало відомо про дефіцит у 270 млрд грн: наступного дня після голосування тодішня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко на зустрічі з фракціями повідомила, що поточний дефіцит фінансування армії без будь-яких змін в оплаті праці становить близько 150 млрд грн.

Ще 120 млрд грн, за її оцінкою, потребувала анонсована реформа військових виплат. Разом ішлося про потребу приблизно у 270 млрд грн понад уже ухвалені зміни.

Попри це, 12 червня Кабмін ухвалив постанову №768 про нову систему мотиваційних і бойових виплат, яка почала діяти заднім числом із 1 червня. У фінансовому висновку до постанови Мінфін оцінив додаткову потребу на нові виплати до кінця 2026 року у 107,7 млрд грн. Цих грошей у законі про бюджет не було. Мінфін також окремо зазначив, що Міноборони та інші силові структури заявили значну додаткову потребу для виплат за вже чинними нормами.

Отже, уряд одночасно мав дві різні незакриті потреби: близько 150 млрд грн на чинне фінансування армії та ще 107,7–120 млрд грн на нову модель виплат. Окремого джерела фінансування нових контрактів та доплат на момент запуску не було.

Лише 17 червня міністр оборони Михайло Федоров заявив, що близько 60 млрд грн для першого етапу трансформації вдалося вивільнити після внутрішнього аудиту Міноборони.

«Початок трансформації відбувається завдяки аудиту та оптимізації всередині Міноборони», — пояснював він.

За словами Федорова, економію дали конкурентні закупівлі, перегляд видатків і боротьба з корупційними схемами. Зокрема, Міноборони повідомляло про економію 16–20% на одному з тендерів із закупівлі артилерійських снарядів. Але знайдені 60 млрд грн покривали лише перший етап реформи.

Вони були майже вдвічі меншими за 107,7–120 млрд грн, необхідних на нові виплати до кінця року, і не закривали окремий дефіцит чинного фінансування армії.

Уряд міг залишити 40 млрд грн Міноборони, але передав їх до резервного фонду

На цьому тлі особливо показовим стало рішення уряду про перерозподіл 40 млрд грн. Ці гроші вже були передбачені для Міноборони, але у проєкті змін до бюджету Кабмін запропонував забрати їх із загального фонду програми 2101150 — закупівлі, розвитку і ремонту озброєння — та одночасно додати 40 млрд грн до резервного фонду, яким він може розпоряджатися окремими рішеннями.

Резервний фонд було збільшено на 37,22 млрд грн — до 86,64 млрд грн. Отже, попри дефіцит чинних військових виплат і брак грошей на нові доплати, 40 млрд грн із бюджету Міноборони запропонували використати не для зарплат і не залишити на закупівлю зброї, а передати у розпорядження Кабміну.

Кошти з резервного фонду уряд встиг майже повністю витратити ще до того, як попросив поповнити його коштом програми озброєння. У початковому бюджеті-2026 резервний фонд становив 49,42 млрд грн. Станом на 20 травня вже розподілили 49,26 млрд грн, або 99,7%.

Найбільше спрямували на захист критичної інфраструктури та запобігання техногенним надзвичайним ситуаціям — 26,08 млрд грн, ще 16 млрд грн — на пасажирські перевезення залізницею, 3 млрд грн — на аварійні дорожні роботи. Але з цього самого фонду уряд виділив 2,14 млрд грн на допомогу покупцям українських товарів. Пізніше міністр економіки Олексій Соболев у Верховній Раді підтвердив, що виділені з резервного фонду кошти підуть і на паливний кешбек.

Отже, резервний фонд не був цілком витрачений на ініціативи президента. Проте Кабмін фінансував із нього і такі програми, а після майже повного розподілу фонду запропонував поповнити його коштами, забраними з програми озброєння Міноборони.

Поки для військових бракувало коштів, уряд здійснив 59 млрд грн інших необов'язкових видатків

Уряд відмовлявся від загального підвищення забезпечення військовим, але водночас продовжував витрачати кошти на різноманітні необов'язкові програми. Так вже на 20 березня 2026 року народний депутат Ярослав Железняк оцінював сукупну вартість шести урядових та інформаційних програм у 59 млрд грн:

    18 млрд грн на «зимову тисячу»;
    10 млрд грн на Національний кешбек;
    20 млрд грн на виплату по 1500 грн;
    5 млрд грн на паливний кешбек;
    2 млрд грн на телемарафон;
    4 млрд грн на стратегічні комунікації.

Частину цих видатків фінансували з резервного фонду, частину — з інших бюджетних програм, доцільність яких критикують.

Бюджет-2027 повторює модель попереднього року

Відповідь Марченка під час представлення бюджету показує, що у 2027 році Мінфін збирається продовжити ту саму модель. Окремого загального підвищення базового грошового забезпечення знову немає.

У проєкті держбюджету 2027 на оплату праці за програмою Міноборони 2101020 передбачено 1,02 трлн грн:

    832,8 млрд грн із загального фонду
    187,7 млрд грн зі спеціального.

Натомість Мінфін у загальній презентації бюджету вказує 1,79 трлн грн на оплату праці з нарахуваннями в усьому секторі безпеки й оборони — на 337,5 млрд грн більше проти зміненого плану 2026 року.

Але жодна із цих сум не змінює головного: у бюджеті немає окремого рішення про загальне підвищення базових виплат військовим. Зростання ресурсу має насамперед підтримати вже чинний рівень і профінансувати рішення, на які не вистачило грошей у 2026 році.

Власними доходами Україна покриває лише близько 40% потреб бюджету

Уряд заклав у проєкт бюджету-2027 5,648 трлн грн доходів і 7,272 трлн грн видатків. Арифметичний розрив між ними становить 1,624 трлн грн. Але повна потреба держави у фінансуванні ще більша, оскільки, крім видатків, охоплює погашення боргів та інші операції.

За розрахунком голови бюджетного комітету Верховної Ради Роксолани Підласої, загальні витрати держави у 2027 році перевищать 8 трлн грн. Власні доходи бюджету становитимуть 3,2 трлн грн — близько 40% усієї потреби, тобто лише трохи більше третини.

Якщо додати 544,4 млрд грн внутрішніх запозичень через ОВДП і 2 млрд грн від приватизації, весь внутрішній ресурс сягне 3,7 трлн грн, або менш як половину потреби. Решту 4,3 трлн грн уряд розраховує залучити з-за кордону.

Потребу в міжнародній бюджетній підтримці уряд оцінює у $52,6 млрд. За словами Підласої, партнери наразі підтвердили лише $20 млрд, а ще $32,6 млрд не забезпечені домовленостями. Крім того, понад третина із 4,89 трлн грн, записаних на безпеку й оборону, — це європейські кошти на закупівлю зброї та військової техніки. Вони можуть надходити не грошима, а безпосередньо озброєнням, тому їх не можна вважати ресурсом для виплати зарплат.

Уряд відмовився від кешбеку, але збільшив витрати на інформаційні програми

У проєкті бюджету-2027 коштів на Національний кешбек не заклали. Натомість телемарафон «Єдині новини» уряд залишив: програму передали від Мінкульту до Кабміну і передбачили на неї 1,6 млрд грн — на 4% більше, ніж у 2026 році.

Одночасно фінансування програми інформаційної безпеки, національної ідентичності та створення патріотичного аудіовізуального контенту зростає з 4 млрд до 5,4 млрд грн — на 1,4 млрд грн, або 35%. Тобто від однієї критикованої програми уряд нарешті відмовився, але дві інформаційні статті, доцільність яких також викликає питання під час дефіциту коштів на армію, зберіг і збільшив.

Для Офісу Президента та СБУ з Нацполіцією гроші знайшлися

Водночас у проєкті держбюджету-2027 закладено значне зростання видатків інших державних органів:

    програма забезпечення діяльності президента та Офісу президента — плюс 194,9 млн грн, або 22,2%, до 1,073 млрд грн;
    Офіс Генерального прокурора — плюс 2,531 млрд грн, або 13,6%, з 18,615 млрд до 21,146 млрд грн. У цю суму вже входять основна програма прокурорської діяльності, яка зростає на 2,454 млрд грн, або 13,4%, до 20,7 млрд грн, та САП — плюс 77,5 млн грн, або 21%, до 446,4 млн грн;
    Державне бюро розслідувань — плюс 792,3 млн грн, або 16,8%, до 5,505 млрд грн;
    видатки Нацгвардії зростають на 43,1 млрд грн, або 21,3%;
    Нацполіції — на 36,4 млрд грн, або 29,7%;
    Держприкордонслужби — на 19,3 млрд грн, або 13,8%;
    ДСНС — на 14,9 млрд грн, або 32,2%;
    СБУ — плюс 11,8 млрд грн, або 25,9%, до 57,6 млрд грн;
    ГУР Міноборони — плюс 10 млрд грн, або 31,6%, до 41,5 млрд грн;
    Держспецзв’язку — плюс 8,9 млрд грн, або 17,6%, до 59,5 млрд грн;
    Державна судова адміністрація — плюс 8,5 млрд грн, або 35,1%, до 32,6 млрд грн.

Зростання фінансування судової системи пов’язане, зокрема, зі зміною розрахунку суддівської винагороди. Із 2027 року посадовий оклад судді рахують від повного прожиткового мінімуму для працездатних осіб — 3691 грн, а не від окремої замороженої бази у 2102 грн, яку застосовували з 2021 року. Тобто для суддів держава не лише знайшла додаткові 8,5 млрд грн, а й змінила саму базу розрахунку виплат.

Не весь цей приріст є вільними грошима, які можна механічно передати ЗСУ. Частина належить до того самого сектору безпеки й оборони, частина покриває чисельність, техніку та операційні потреби. Але ці цифри показують бюджетний вибір: для збільшення видатків іншим структурам ресурс є, тоді як військовим другий рік поспіль пропонують «справедливі виплати» без загального підвищення базового забезпечення.