9 червня 1866 року тисячі мешканців Угорського Королівства стали свідками падіння найбільшого з-поміж знайдених у Європі метеоритів.

Велика вогняна куля з’явилась над містом Ліптовський Мікулаш, пролетіла близько 220 км над комітатами Шарош та Земплін, і з сильним гуркотом вибухнула на висоті 40 км поблизу села Княгиня комітату Унґ, а нині Великоберезнянського району Закарпатської області,повідомляє Т-heritage.

Падіння та детонація метеориту

За оцінками вчених, перед входженням до щільних шарів атмосфери метеорит Княгиня мав діаметр близько 90 см та масу 1300–1400 кг. Проліт супроводжувався комплексом явищ: болід, конденсаційний слід в атмосфері, ударні хвилі та акустичні явища, велика кількість динамічних іоносферних, атмосферних та сейсмічних явищ.

На висоті близько 40 км метеорит розпався. На момент детонації його маса складала близько 500 кг. Вибух відбувся з утворенням хмари чорного кольору, яку було видно протягом 15 хвилин, після чого вона перетворилась на сіру хмару пилу. За 2-3 хвилини вибухова хвиля досягла землі. Після вибуху небесне тіло розпалось на більш ніж 1200 фрагментів, які випали метеоритним дощем та утворили еліпс розсіювання розміром 11х7 км на місцевості зі складним рельєфом.

Одразу після цієї події Угорська Академія наук скерувала на місце падіння спеціальну комісію для збору уламків та дослідження метеорита.

Пошук уламків Княгині

Найбільший уламок метеорита вагою 279,766 кг впав у восьми кілометрах від села Княгиня, на схилі гори Стінка (1078 м) в урочищі Чорні Млаки. При падінні ядро ​​розпалось на дві майже однакові частини, вагою 141,833 кг і 137,933 кг, а від останнього шматка відколовся ще осколок вагою 2,35 кг. Довжина головної маси склала 70,8 см, ширина — 40,1 см, а висота — 45,2 см.

Одразу після падіння метеориту в околиці села Княгиня з Великого Березного прибули лісничі Унґварської камеральної домінії — Антон Покорний та Антон Пукач. В перші ж дні їм вдалося знайти кілька великих уламків Княгині — один вагою 33 кг та ще кілька менших.

Через три тижні після падіння селянин Василь Крив’яник знайшов головну масу — найбільший уламок метеорита, виявивши на своєму сінокосі велику вирву діаметром 1 м та глибиною 1,2 м. Про знахідку дізнався Антон Покорний, який за пару волів викупив у Василя Крив’яника метеорит з метою подальшого продажу.

Свідчення очевидців

За розповідями свідків подій, під час вибуху метеориту на небосхилі утворилась вогняна хмара розміром як десять сонць, а звук вибуху був схожий на одночасний залп сотні гармат. Різкий запах сірки у повітрі поблизу місця падіння відчувався ще протягом кількох днів після вибуху.

«В цей день я випасав своїх волів у полі, як раптом почув сильний вибух. Я побачив, як за два кроки від мене впав на землю чорний камінь з блискавкою, якої я дуже злякався. Після того, як через певний час я прийшов в себе, я підійшов до місця, де впав камінь — він був гарячий, наче його витягли з нагрітої печі. Трава в тому місці, де впав камінь, була спалена і почорніла» — так описував падіння одного з уламків очевидець Михайло Куртяк, селянин з села Стирчава.

Зіркове село

Завдячуючи падінню метеорита, село Княгиня у 1904 році отримало нову назву — Чіллоґфолво (угор. Csillagfalva, дослівно — Зіркове село). Після входження регіону до Чехословацької Республіки селу повернуто первісну назву.