Відомо, що у кам’яному столітті на планеті панував матріархат.

Мати визнавалася головою роду, за жіночою лінією передавалося право власності і саме жінки очолювали перший пантеон богів.

Чому в давнину жінки займали домінуюче становище і як гінекократія змінилася патріархатом?

Насправді гіпотеза про лідируючу роль жінок у давнину залишається не доведеною. У науці переважає думка, що чоловіки й жінки мали рівні права і перебували на одному щаблі соціальної організації.

Чому дослідники взагалі раптом вирішили, що у кам’яному віці був матріархат?

На цю думку вчених наштовхнув культ Матері. На величезному просторі від Піренейських гір і до холодних берегів Північної Америки, а також від дощових полів Великобританії та до оаз Іраку були виявлені вирізані з каменю і кістки жіночі фігурки.

При цьому незалежно від місця знаходження всі статуетки мають спільні риси: у них яскраво виражені форми тіла і, навпаки, нечітко виділені голова та руки. Чоловічих фігурок не було знайдено, що говорить про відсутність у стародавнього божества рівновеликого чоловіка.

Це означає, що давні суспільства поклонялися жіночому образу. Передбачається, що Мати була практично універсальним божеством. Вона дарувала і забирала життя, керувала реальним світом і потойбічним, відповідала за родючість земель та погоду.

Культ Матері просочився у вірування перших цивілізацій. У Греції це була мати олімпійських богів Гея, у Шумері – богиня Іштар, у Єгипті – Нут.

Високе становище жінок також підтверджується звичаями древніх держав Америки та Близького Сходу, де спадщина переходила строго жіночою лінією.

Все це разом свідчить, що матріархат справді міг існувати на ранніх етапах розвитку суспільства.

Чому жінки були головнішими?

На думку швейцарського вченого Баховена, існування матріархального суспільства пояснювалося розподілом зобов’язань.

Жінки займалися збиранням та землеробством, виховували молодняк, шили, готували та лікували поранених членів товариства. Чоловіки спеціалізувалися лише на полюванні та рибальстві.

Враховуючи озброєння стародавнього мисливця, загострений спис і кістяну сокиру, полювання було пов’язане з високим ризиком і навряд чи завжди закінчувалося успішно.

В цих умовах землеробство було більш надійним джерелом їжі. Поки невдалий мисливець лікувався від ран, годували його матір та сестри, а хто годував, той і признавався головним.

Окрім того, чоловіки рідко доживали до старості. Серед мисливців не було людей похилого віку. Жінки, навпаки, легко досягали похилого віку, накопичували життєвий досвід, були мудрішими і розумнішими, а значить чудово підходили на роль вождів.

У цілому нині, висока смертність пояснює формування культу Матері і поклоніння жіночій плодючості. Чим більше жінка народжувала, тим вище було у племені шансів вижити. Чисельність і сила роду в кам’яному віці визначалася не кількістю чоловіків, а числом репродуктивних жінок.

Чому матріархат виявився зміненим патріархатом?

Причина занепаду матріархату у появі ковальського ремесла, що дозволило збільшити ефективність сільського господарства. У племені почали з’являтися надлишки. Ці надлишки стали причиною воєн, а війни підвищили статус чоловіків.

Доля племені перестала визначатися кількістю їжі і тепер залежала від його обороноздатності. З цього моменту воїн вирішував ключові питання племені, виходячи з безпеки одноплемінників. Вождями стали обирати воїнів.

Втім, у кочових культурах, де не було землеробства був, матріархат. Деякі його елементи проіснували до Середньовіччя.

У кочівників жінки воювали разом із чоловіками. Історія зберегла такі імена, як цариця масагетів Томіріс, яка розгромила перського царя Кіра Великого, і каракалпакську воїнку Гулаїм, що зібрала загін із 40 дівчат.

Крім того, існує версія, що легендарні амазонки у працях античних істориків були “змальовані” з сарматських жінок.