Нове дослідження показує, що визначні пам'ятки зіграли з містом злий жарт — вони буквально тягнуть його під товщу води.

Нью-Йорк є найбільшим містом США і, як вважають вчені, він невблаганно опускається під воду. Дослідники змоделювали геологію під містом і порівняли її із супутниковими даними, результати виявилися гнітючими, пише Science Alert.

Технічно цей процес називається опусканням, який є поступовим осіданням земної поверхні, що відбувається, коли м'які відкладення зміщуються, або навантаження, що давлять на землю, штовхають її ще глибше. Дослідники відзначають, що причин може бути безліч, проте раніше вчені рідко вивчали як впливає на цей процес вага самих міст.

У новому дослідженні вчені з Геологічної служби США та Університету Род-Айленда виявили, що Нью-Йорк опускається під воду зі швидкістю 1-2 міліметри на рік, і винна тяжкість хмарочосів. Декілька міліметрів можуть здатися не такою вже великою проблемою, проте відомо, що деякі райони міста насправді опускаються набагато швидше — нарівні з найшвидшими темпами, що спостерігаються, з якими тектонічні плити відскакують під час танення льодовиків.

Проаналізувавши отримані дані, вчені вважають, що з найбільшими проблемами зіткнуться жителі низинного міста, де на сьогодні проживають понад 8 мільйонів осіб.

Саме тому, за словами співавтора дослідження, геолога Тома Парсонса, місцевій владі та дослідникам слід було б зосередитися на подальших дослідженнях та розробці стратегій щодо пом'якшення наслідків. Цікаво, що однією зі стратегій зміцнення міста перед зростанням ризику повеней і підвищення рівня моря є будівництво гігантських хвилеломів. Однак тепер дослідники вважають, що це може бути не найкращою стратегією.

Під час дослідження Парсонс з колегами розрахували сукупну масу понад мільйон будівель у Нью-Йорку, результати вразили: 64 000 000 000 кг. Далі дослідники завдали на місто умовної сітки квадратів розміром 100 на 100 метрів і перетворили масу окремих будівель на тиск вниз з урахуванням гравітації.

Зазначимо, що ці розрахунки включають лише масу будівель та їхнього вмісту, проте не враховують мости, тротуари, дороги, залізниці та інші асфальтовані міські ділянки. Вчені вважають, що навіть з урахуванням цих обмежень нові результати уточнюють минулі спостереження осідання Нью-Йорка. Дослідники також зазначають, що у цьому контексті також варто враховувати складну геологію поверхні під Нью-Йорком, яка в основному є піском і глинистими озерними відкладеннями, а також оголеними корінними породами.

Далі вчені змоделювали поведінку цих субстратів і виявили, що багаті глиною ґрунти та штучний насип особливо схильні до просідання. Результати також свідчать про те, що більш еластичні ґрунти здатні повертатися до норми після будівництва, тоді як корінна порода, на якій закріплено більшість хмарочосів, на жаль, не так сильно зсувається з місця.

На наступному етапі дослідження вчені порівняли отримані дані із супутниковими, що вимірюють висоту поверхні землі. Завдяки цьому вченим вдалося скласти карту осідання по всьому місту. Тепер дослідники попереджають, що посилення урбанізації, відкачування та осушення ґрунтових вод просто матимуть катастрофічні наслідки.

Зазначимо, що Нью-Йорк не самотній у подібному сценарії. Раніше дослідники заявляли, що вже до середини століття під водою може опинитися чверть столиці Індонезії, Джакарти. Ба більше, дослідження 2022 року показує, що осідання може становити загрозу серйозніше за підвищення рівня моря.