Влітку цього року група вчених проекту «Галілей» (Galileo) на чолі з керівником Аві Лоебом (Avi Loeb) підняла з дна Тихого океану безліч крихітних металевих кульок. За словами Лоеба, це фрагменти або міжзоряного метеорита, або інопланетного зонда, який вибухнув над Землею у січні 2014 року. Після перших публікацій даних про склад зразків вчене співтовариство піддало цю заяву критиці.

Восени з’явилося кілька статей, присвячених знахідці групи проекту «Галілей». Вони, як і статті Аві Лоеба, не публікувалися у провідних наукових журналах і присутні лише на сайті arХiv. Власне, суперечка ведеться або на цьому майданчику, або у засобах масової інформації.

Дані про входження в атмосферу Землі якогось міжзоряного тіла масою близько 460 кг зі швидкістю близько 60 км/с спираються на офіційну заяву Міністерства оборони США. Жодних інших достовірних свідоцтв про подію немає. Деякі вчені вважають, що датчики військових видали помилкові параметри й беззастережно довіряти їм не можна. Але навіть якщо швидкість об’єкта відповідає заявленій, що говорить про його прибуття з-за меж нашої галактики, від нього мало що залишилося б після входження в атмосферу — метеорит чи щось інше повністю випарувалося б від удару об повітря. Підіймати з дна океану не було б нічого.

«Якби болід 2014-01-08 був міжзоряним, то практично нічого з нього не вціліло б при вході в атмосферу, — пишуть автори нового дослідження, професора Стівен Деш з Університету штату Арізона та Алан Джексон з Університету Таусона. — Якби він летів зі швидкістю, про яку повідомлялося (а вона має бути міжзоряною), то принаймні 99,8 %, а можливо, і > 99,9999 % його випарували б в атмосфері, залишивши незначну кількість для осадження на морському дні».

Також є проблема доказу, що зразки були отримані саме від цього метеорита. Вчені не знають, де впав метеор 2014 року і чи взагалі впав. Нарешті, було б дуже складно знайти крихітні шматочки саме цього метеорита, обшукуючи океан у радіусі 48 км майже через 10 років після його появи. З іншого боку, невеликі металеві кульки зустрічаються на морському дні повсюдно. Деякі є мікрометеоритами, інші вивергаються вулканами чи утворюються внаслідок промислової діяльності нашої цивілізації. Вони природно накопичуються на дні океану з часом.

З усім тим, експедиція з району Папуа-Нової Гвінеї, над якою імовірно розпалося міжзоряне небесне тіло, привезла зібрані з дна Тихого океану образи у вигляді металевих кульок субміліметрового розміру, що магнітяться. Зразки збиралися магнітним тралом. Метеоритна речовина, як відомо, магнітиться, тому ви можете самі, наприклад, відрізнити звичайний камінь від каменю з космосу.

У  статті на сайті arXiv Лоеб описав «аномальні» властивості знайдених зразків. Зокрема, він звернув увагу на п’ять кульок, які містили високий відсоток берилію, лантану та урану. Він назвав ці п’ять зразків «BeLaU-сферулами». Згодом він та інші дослідники припустили, що ці дивні кульки можуть бути свідченням інопланетних технологій.

Якщо припустити космічне походження зразків, то вони справді виглядають дивно і за складом дуже відрізняються від усього, що зустрічалося раніше. Однак, як зазначається в опублікованій 23 жовтня в журналі Research Notes of the AAS роботі, зразки відповідають профілю речовин, що входять у вугільну золу. Автор дослідження Патрісіо Галлардо, астроном з університету Чикаго, пише, що у зв’язку з цим «метеоритне походження малоймовірне».

Як написав з цього приводу астробіолог NASA Калеб Шарф на сайті X, раніше відомому як Twitter: «Що ж вони дійсно виявили свідчення існування технологічної цивілізації… прямо тут, на Землі».

Але Аві Лоеб продовжує наполягати на своїй версії. Зокрема він каже, що без безпосереднього вивчення зразків, а крім нього їх ніхто не аналізував, неможливо робити будь-які висновки. Що стосується твердження про земне походження зразків від спалювання вугілля, то в регіоні пошуку, як запевняють вчені, не повинно бути вугільної мінералізації. Зрештою, зольні відходи не магнітяться, що теж спростовує земну природу зразків.

Вчений заявляє, що 93% зібраних зразків ще не було проаналізовано, і застеріг критиків від поспішних висновків про походження сфер до отримання всіх даних. Робити остаточні заяви про природу кульок до того, як вони будуть належним чином проаналізовані в дослідженні, що рецензується, було б «непрофесійно», говорить прихильник міжзоряного походження зразків.