Жаби-мутанти заполонили ставок біля Ужгорода
Зоологи УжНУ знайшли місце, де живуть жаби-мутанти ще 13 років тому.
Відтоді вони регулярно сюди навідуються самі й інших приводять
науковців, які цікавляться такого роду аномаліями.
«Це унікальний біотоп, де мешкає популяція одностатевих зелених жаб, – показує невеличкий зарослий ставок доцент кафедри зоології УжНУ Федір Куртяк. – Всі без винятку – самки. Розмноження відбувається десь раз на 2 роки, коли до цього озерця якимось чином дістається самець ставкової жаби. Цього достатньо, щоб популяція виживала».
Загалом у ставку налічується близько 1,5 тисячі жаб’ячих самиць. Федір Куртяк називає їх гібридами, каже: таке в природі буває, але рідко. За його припущенням це озерце, мабуть, – найбільша локація одностатевих зелених жаб на Західній Україні. У центральній частині країни теж відомі подібні популяції, однак у зворотний бік, тобто всі – самці.
Окрім того, що закарпатські жаби аномальні за статевою ознакою, вони відомі ще й рядом мутацій. «67–69 % тамтешніх земноводних мають суттєві фізичні відхилення. Причому неповноцінними є як молоді особини, так і дорослі, а це означає, що аномалія не заважає їм пристосуватися до життя. Зустрічали ми там жаб без очей, без кінцівок, без передпліччя, з меншою чи більшою кількістю пальців. Певно, через гібридність, вони більш чутливі до впливу зовнішніх факторів. Думаємо, що саме вони стали причиною численних мутацій».
Річ у тім, що озерце, в якому живуть ці жабки, міститься в улоговині, яку з трьох боків «замкнули» в трикутник залізничні колії. На думку вчених, гербіциди, якими час від часу обробляють залізну дорогу, аби там не росла трава, могли змиватися дощем і стікати прямо в озерце. Від цього начебто жаб’ячі гібриди й почали видозмінюватися. «Поки що це тільки припущення, – зізнається Федір Куртяк. – Бо аналізи води не показали великого вмісту якихось шкідливих для живих істот речовин. Однак можливо, що забруднення озерця сталося не тепер, а років 10 тому. Та цього було достатньо, щоб запустити процес мутації».
Цікаво, що у водоймі, окрім зелених диво-жаб, водяться риби, тритони й досить рідкісні для нашого краю жабки-часничниці. Але окрім зелених, у жодних інших мешканців ставку аномалій зоологи не виявили. Ба більше: місцеві жителі нерідко ловлять тут рибу, навіть не підозрюючи про земноводних мутантів. «Ми не раз казали місцевим, що рибалити тут не варто, навіть показували їм цих безногих жабок. Але люди кажуть: то не собі, а котам ловимо. Хоч рибу з такої водойми я би, правду сказати, й котам не давав», – каже науковець.
У той же час зоологи зауважують, що в області аномалії у розвитку спостерігаються не лише в жаб. Так, у наших лісах можна натрапити на двоголових змій, зокрема, найбільше таких особин науковці зустрічали на Перечинщині, яка вважається екологічно доволі чистим районом. «Подивіться на деякі експонати в зоологічному музеї УжНУ. Там, зокрема, зберігаються опудала телятка, ягнятка й кошенятка з двома головами. Такі аномалії часом трапляються на Закарпатті. А от у Чорнобилі, стосовно якого українці часто вигадують страшилки про тварин-мутантів, жодного подібного факту з часу аварії зафіксовано не було»
«Це унікальний біотоп, де мешкає популяція одностатевих зелених жаб, – показує невеличкий зарослий ставок доцент кафедри зоології УжНУ Федір Куртяк. – Всі без винятку – самки. Розмноження відбувається десь раз на 2 роки, коли до цього озерця якимось чином дістається самець ставкової жаби. Цього достатньо, щоб популяція виживала».
Загалом у ставку налічується близько 1,5 тисячі жаб’ячих самиць. Федір Куртяк називає їх гібридами, каже: таке в природі буває, але рідко. За його припущенням це озерце, мабуть, – найбільша локація одностатевих зелених жаб на Західній Україні. У центральній частині країни теж відомі подібні популяції, однак у зворотний бік, тобто всі – самці.
Окрім того, що закарпатські жаби аномальні за статевою ознакою, вони відомі ще й рядом мутацій. «67–69 % тамтешніх земноводних мають суттєві фізичні відхилення. Причому неповноцінними є як молоді особини, так і дорослі, а це означає, що аномалія не заважає їм пристосуватися до життя. Зустрічали ми там жаб без очей, без кінцівок, без передпліччя, з меншою чи більшою кількістю пальців. Певно, через гібридність, вони більш чутливі до впливу зовнішніх факторів. Думаємо, що саме вони стали причиною численних мутацій».
Річ у тім, що озерце, в якому живуть ці жабки, міститься в улоговині, яку з трьох боків «замкнули» в трикутник залізничні колії. На думку вчених, гербіциди, якими час від часу обробляють залізну дорогу, аби там не росла трава, могли змиватися дощем і стікати прямо в озерце. Від цього начебто жаб’ячі гібриди й почали видозмінюватися. «Поки що це тільки припущення, – зізнається Федір Куртяк. – Бо аналізи води не показали великого вмісту якихось шкідливих для живих істот речовин. Однак можливо, що забруднення озерця сталося не тепер, а років 10 тому. Та цього було достатньо, щоб запустити процес мутації».
Цікаво, що у водоймі, окрім зелених диво-жаб, водяться риби, тритони й досить рідкісні для нашого краю жабки-часничниці. Але окрім зелених, у жодних інших мешканців ставку аномалій зоологи не виявили. Ба більше: місцеві жителі нерідко ловлять тут рибу, навіть не підозрюючи про земноводних мутантів. «Ми не раз казали місцевим, що рибалити тут не варто, навіть показували їм цих безногих жабок. Але люди кажуть: то не собі, а котам ловимо. Хоч рибу з такої водойми я би, правду сказати, й котам не давав», – каже науковець.
У той же час зоологи зауважують, що в області аномалії у розвитку спостерігаються не лише в жаб. Так, у наших лісах можна натрапити на двоголових змій, зокрема, найбільше таких особин науковці зустрічали на Перечинщині, яка вважається екологічно доволі чистим районом. «Подивіться на деякі експонати в зоологічному музеї УжНУ. Там, зокрема, зберігаються опудала телятка, ягнятка й кошенятка з двома головами. Такі аномалії часом трапляються на Закарпатті. А от у Чорнобилі, стосовно якого українці часто вигадують страшилки про тварин-мутантів, жодного подібного факту з часу аварії зафіксовано не було»
За матеріалами: Новини сьогодні